Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Публикации

    71
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    11

Все публикации пользователя Arsen Замки -Тернопільщини

  1. Старичі (Старичи): замок

    Перекладу перший параграф другої сторінки "Les châteaux de Pologne" так як він стосується безпосередньо замку.
  2. Лабанти (Lambant, Labantowie, Łabęccy)

    Не думаю, що це чимось-то допоможе так як спір йде про спадкові маєтки Давідовських, а не Лабантів. Тому по описаній території все сходиться, а те що її чоловік походить з поселення не в районі опису - ні на що не впливає.
  3. Лабанти (Lambant, Labantowie, Łabęccy)

    Ось перший "блок" перекладу (їх буде 4, для того, щоб переклад по-швидше поступав на форум). Том II — 188-189; Латина не є проста мова і я, як аматор, зіткнувся з тим, що не можу добре перекласти на українську. Хоча, цей уривок немає відношення до нашої теми, так як тут йде мова про Юршу гербу Лабедз з села Жукова розташованому в Сандомирському воєводстві (тобто це не може бути теперішнім с.Жуків тернопілської області). Том X — 16 [243];
  4. Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

    Вибачаюсь за таку пізню відповідь, я по якійсь-то невідомій причині вчасно не отримав сповіщення. Тільки на невеликій частині карти виділив міста в яких підпис є внизу з лівої сторони: * Я спеціально не виділив Лабентвелу. Як бачите вони не в меншості. Але, ваша думка є досить цікавою, як аналог можемо взяти підпис Кам'янця-Подільського: Тому вважати що підпис Лабентвела належить тільки іконці над написом є неправильним. Скажимо так - закріпляти місто за підписом, який немає точної позиції, може бути помилково.
  5. Ратне (Ратно): замок.

    М. Ратне на карті Шуберта: Недалеко від міста розташовувався фільварок Підзамче, цікаво чи це є зв'язано з вищезгаданим замчищем?
  6. Зборов (Зборів): локализация укреплений городка

    Ось що повідомляє Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ...
  7. Буцнів: замок (локалізація, архітектура, історія)

    Замок XV-XVI ст. Як точно пан @Filin вгадав ще 7 років назад, тому що замок/замочок згадується у 3 томі "Matricularum Regni Poloniae summaria." а згадка відноситься до 1504 р. Ось оригінальний текст: *fortalitium - має корінь форт, можливо, це пов'язано з укріпленнями? Зараз вияснимо. The Law Dictionary подає таке тлумачення (дивитися оригінал тут - англ.): Тобто, в Буцневі у XV-XVI ст. був ,як мінімум - оборонний двір, як максимум - замок. Ось аматорський переклад тексту з латині (писати в персональні повідомлення, якщо є помилки): *Трохи важко вникнути, але швидше за все йде мова про передачу всього, вище перечисленного, Янові та Віктору. Вірогідно, що замок був зведений ще у другій пол. XV ст. , але нам невідомо чи на місці цього замку Ніпчиці звели свій замок, чи десь інше? Або ж це є взагалі один і той самий об'єкт будівництво якого помилково приписали Ніпчицям? Якщо, розвернути місцями дві останні цифри від згадки 1504, то отримаємо - 1540. (Буцнівський замок звели в 1540 р. - Б.Новосядлий) Доведеться вияснити. Замок у XVIII-XIX ст. Часто Серватовським приписують розбирання замку на будматеріал. Та, якщо подивитися на картографічний матеріал то вимальовується дещо інша картина. Карта фон Міга ( показаний період 1779 - 1782 рр.) з першого погляду може здатися що в цей період замок був у найкращому стані, та це не так. Замок позначено не червоним а чорним, що може означати що він не був кам'яним, або руїною (це ж воєнна карта і робилася вона для воєнних цілей). Second Military Survey (показаний період 1861-1864 рр.) тут ситуація покращилася, з'явилася кам'яна башта разом з частиною стіни. Third Military Survey ( показаний період 1869 - 1887 рр.) тут показаний, чуть не весь замковий комплекс - 3 башти + три будівлі по периметру. Варто згадати, що Серватовські мали розібрати замок у 1840 р. Тобто, потрібно з'ясувати як саме та коли буцнівський замок був заснований та закінчив своє існування.
  8. Форум українською мовою

    Як приємно чути милозвучну українську мову від пана Філіпа А, ще приємніше бачити назви областей українською)) Дякуємо за пророблену роботу!
  9. Лабанти (Lambant, Labantowie, Łabęccy)

    Ну для перекладу це зовсім немало інформації. Надіюсь, що, якщо я все це перекладу, то це хоча б допоможе підтвердити, або спростувати гіпотези щодо знаходження Лабентвели) Усі томи "Akta Grodzkie i ziemskie..." можна прочитати - тут. Але, мені зручніше використовувати ось цей сайт, якщо том підкреслено синім це тому що цей том можна знайти на цьому сайті (правда, там немає усіх томів). Ось вичитаний матеріал (розділив по Томах): Tom II — 188-189; Tom X — 16 [243]; Tom XI — 65 [463]; 80 [576]; 473 [3677]; Tom XII — 66 [632]; 76 [743,747]; 79 [782]; 81 [805]; 83 [829]; 84 [834]; 93 [XLIII]; 94 [XLIV]; 98 [XLVI]; 101 [1009]; 105 [1061]; 138 [LXIX]; 325 [CCXXVII]; 410 [4106]; 411 [4107]; *829 Labatha — Tom XIV — 8 [56]; 69 [CLXVII, CLXVIII]; 214 [1718]; 244 [DCCXXV]; 275 [2141,2142]; 276 [2152, 2153]; 277 [2160]; 306 [2361]; 323 [2491,2493]; 325 [2504]; 327 [CMLXXXII, CMLXXXIII]; 331 [2552,2554]; 333 [2570]; 354 [2720]; 424 [MCCLXXIII]; 505 [3761]; Tom XV — 73 [479]; 242 [1871]; 328 [DCCCXCV]; 464 [3575]; 479 [3758]; 535 [MCCLV]; 548 [MCCLXV]; 619; Tom XVII — 536 [4251]; Tom XIX — 249 [1383]; 508 [2832];
  10. Саранчуки - Котів: замочок

    Цікаво, не враховував такого варіанту. Значить один із них недожив навіть до XVIII ст. якщо він не позначений на карті Фон Міга. По крайній мірі, "Географічний Словник Королівства Польського" повідомляє лише про один замок і це замок в Котові.
  11. Саранчуки - Котів: замочок

    Буквально 15 хв. назад, переглядаючи карту Фон Міга, я помітив замок. Приведу коротку справку з Вікіпедії про історію містечка на потрібний період: В справці Географічного словника королівства Польського, згадується замочок який був оточений ставом зі всіх сторін, і що його залишки ще читаються. Ось як виглядає замочок на карті Фон Міга, власне там де я й наткнувся на замочок. Карта Це саме місце на карті 1861-1864 рр. : Співставивши карти на швидке око, замочок прикидається десь в цьому районі: В тому районі видніється цікавий контур, хто знає можливе це є контури замочку і його вали частично збереглися?
  12. Саранчуки - Котів: замочок

    Замок та Сенявські Pro domo et nomine suo. Fundacje i inicjatywy artystyczne Adama Mikołaja i Elżbiety Sieniawskich повідомляє нас на своїй карті-схемі резиденцій, що Саранчуки та Котів належали Сенявським. Ось Котів та Саранчуки на карті-схемі в потрібному нам районі: Спочатку я подумав : Саранчуки приблизно в доброму районі, що ж Котовом? Тоді, я погуглив і дізнався що в Тернопільській обл. є два села Котів (правда, інше називається Котівка). Та все ж таки взявши за орієнтири, Бережани та Копичинці я зрозумів, що проблема в Гримайлові (саме він мене збив з пантелику) а Котів схематично розташовано краще ніж Саранчуки. Вивід Саранчуки як і Котів належали Сенявським, які, скоріш за все, спорудили замочок між Саранчуками та Котовим. Замок та Лого (Logau) @Oleh Stasiuk навів на статтю Вікі: Про Якуба можна почитати на польській в посиланні 2, там же й можна прочитати згадку про Котів W r. 1729 otrzymał od Elżbiety Sieniawskiej wieś Kotów w powiecie brzeżańskim 21. Я не погоджуююся з Вікі, що Потоцькі спорудили замок. Так як є послідовність власників - Потоцькі, Червінські, Порадовські - то не важко здогадатися що Потоцькі не могли володіти Котовим раніше Якуба де Лого. Послідовність власників у період XVII-XIX ст. получається такою: Сенявські, Лого, Потоцькі, Червінські та Порадовські. Мені як шанувальнику архітектури та фортифікації, цікаво що зробив із замком Лого. Саме він, будучи архітектором, міг побудувати палац на місці замку у XVIII ст. як і повідомляла Вікіпедія. Скористався вашою порадою і в "Георгафічного словника Королівства Польського" натрапив на такий уривок з замком (читати уривок тут.) і додав до нього уривок з "Географічного ..." але Саранчуків, загалом отримав щось-таке:
  13. Стена: локализация укреплений, история села и его памятников

    Не знаю чи ви ще зацікавлені пошуком інших Стінок, та в селі Буцнів (Тернопільського р - ну) Частина села називається Стєнка. P.S. Там цікавий рельєф, підходящий для укріплення та ви [ Filin] про це вже і так знаєте)
  14. Струсів (Струсов): замок

    Як я зрозумів, навіть місцеві точно не оприділилися з визначенням де був яр "Чортівська Дебра". Мені прийшла от яка думка: у 1627 р. Струсів переходить до Адама Калиновського (зять Миколи Струся), рід Калиновських відомий зведенням замків на підвладних їм територіям, наприклад замок у Хоросткові, Копичинцях, Сидорові і т.к. То чому б один з вихідців цього роду [Адам] не міг би спорудити п'ятикутний замок у Струсові? Моя локалізація з карти Фон Міга робилася на швидку руку, тому її аж ніяк не можна назвати точною. За тополігію об'єкту над церквою Миколая, не знаю чи навіть розвідка там допоможе, усе заросло та й рельєф там непростий, ще як ви казали десь в районі Струсова проходили укріплення Першої або Другої світової війни, можливо якісь з цих укріплень і прийняли за замок?
  15. Струсів (Струсов): замок

    Струсівський замок "трішки" парадоксальний. Наприклад його розташування вказують в урочищі Чортова Дебра (лівий берег р. Серет), але Гійом Левасер Де Боплан так не вважає (замок показаний на правому березі). Хтось його уже локалізував і каже що він чотирикутної форми, а, Боплан знову перечить своїм п'ятикутним замком. Так хто ж правий? Перед тим як продовжити, пропоную спочатку ознайомитися з історією Струсівського замку - тут. Карти Ну що ж почнемо з карти, вищезгаданого, Г. Боплана, період показаний на карті: 1630-1648 рр. (на карті північ з півднем поміняні місцями): Карта Карта Боплана схематична, що з неї можна взяти корисного: Замок знаходився на правому березі р.Серет. Замок доповнював міські укріплення. Замок мав п'ятикутну форму. А тепер для зрівняння візьмемо цитату з статті на яку я посилався раніше. Або трішки інший опис замку від Castles of Ukraine, автор навіть локалізував замок. Автори обох статтей стверджують, що: Замок знаходився на лівій стороні. Місто і замок розділяла річка. Замок був прямокутної форми. Замок мав кам'яні укріплення.(Обоє не уточнюють що саме за кам'яні укріплення, але автор другої додає що вони були по кутах - башти або бастіони?) Єдине що не сходиться так це розміри замку. Перша стаття подає нам інформацію що замок мав приблизні розміри: 100x150 метрів. Тоді коли друга стаття подає нам такі розміри: 100x100 метрів. Перша стаття посилається на Ореста Мацюка книги, якого, я не маю. А друга стаття посилається на локалізацію замку проведену автором (про неї тема піде нижче), що з однієї сторони добре, а з другої сторони, вірогідність помилитися у розрахунках, коли орієнтуєшся на перепади висот у лісі - колосальна. І тут ми попадаємо в ступор, як усі хто цікавився або досліджував замок, сказати хто не правий - складно. Можна сказати що помилився Боплан, але, в більшості випадків, він схематично дуже добре передавав форму та розташування замку (відносно міста). Можна сказати що помилилася "більшість" (всі хто вважає що замок розташовувався у урочищі Чортова Дебра), тоді виникає питання: рештки чого вони знайшли? А, можливо ніхто не помилився? І в Струсові було два замки? Зараз усе поясню. Замок №1 Це є той самий замок який збудували Струси на початку 17 cт. на лівому березі Серету, в урочищі Чортова Дебра. Він був прямокутної форми 100x100 або 100x150 метрів. Його локалізацією зайнявся автор, вищезгаданої, другої статті. Нажаль, він трішки не професіонально подав результати своїх пошуків. Він зробив три відео та виклав на Youtube : перше відео, друге відео, та третє відео. Але ні на одному з них не уточнив де він бачить залишки рову, валу та кам'яних укріплень. Залишаю це на ваш розсуд. Судячи з третього відео, автор пройшов, приблизно, ось таку стежку: На 2:04 кадр обривається і я вже не можу сказати де знаходиться автор цього відео. Ми все одно подякуємо йому за його старання На карті дуже цікаво виглядає ось ця ділянка (можливо мені здалося) можливо це спровоковане тим, що дерева ростуть на перепаді висот: Карта Яндекс На Гугл карті все ще "читається" лінія прямокутної форми: А от на карті від Bing вона вже майже не "читається": Тепер якось-то дивно дивитись на цю фотографію, яку зробив той самий автор статті: Доречі, спочатку я вважав що "замок" ( в лапках тому що в той час це був палац або частина монастиря) не був позначений на карті Фон Міга. Насправді ж нам мішає його бачити позначка монастиря а якщо її забрати то получиться щось таке (буду радий якщо комусь цим допоміг): Замок №2 У 1629 р. Струсів переходить в володіння Адама Калиновського, який споруджує той самий п'ятикутний замок який входив в міські укріплення та знаходився на правому березі Серету. Поглянемо на карту Боплана іншого видання, звичним для нас ракурсом (північ та південь на своїх місцях): Джерело Напевне, що Боплан незнав що Струсів розташований на мисі, як у випадку з Гусятином - стаття, через що конфігурація укріплень була скривлена. Насправді ж замок міг бути на не півдні а на сході від укріплень. Перевертання карти Боплана нічого не дадуть, тому образно це покажу на сучасній карті (червоний контур - укріплення, синій - замок): Чому я вибрав те місце для замку? Тому що на карті Фон Міга є цікавий палацовий комплекс з парком, який розміщувався десь там де я позначив синім контуром + між костелом та тією ділянкою є кам'яні підпірні стіни, можливо заради їхнього спорудження розібрали замкові кам'яні укріплення (якщо такі були)? Які будуть враження/критика на все це?
  16. Колодно (Колодное): замок

    Сайт "Старовинні церкви, костели, синагоги, монастирі України" в статті про церкву Св. Миколая подає таку інформацію: Версія, що церква споруджена на місці замчища звучить цікаво, та водночас немає джерела - звідки ця інформація була взята. Княжої доби це - період Київської Русі? чи пізніше, наприклад князь Констянтин Острозький жив у XVI ст. Взагалі, було б цікаво дізнатися чому саме княжий період (в сенсі Київської Русі) ? На мою думку, у 1584 р. була споруджена капличка (матеріал?) на території замку і потім у 1589 р. обоє постраждали. Якщо замок був кам'яним то його могли розібрати для відновлення/спорудження церкви.
  17. Зборов (Зборів): локализация укреплений городка

    Я думаю що питання Зборівського замку залишається актуальним, тому висловлю деякі деталі які я помітив. На мою думку, замок (або, якесь інше укріплення) все ж таки показано. Зверніть увагу на "круг" по центрі міста, він аналогічний "кругу" в Збаражі: На карті Фон Міга, на місці збаражського "кола" показане укріплення: Тоді коли в Зборові нічого подібного не видно: Можливо, за півтора століття до створення карти Фон Міга, у Зборові було щось подібне?
  18. Городенка: замок

    Городенка на карті Фон Міга Карта Замок на карті Фон Міга Карта Укріпленний об'єкт На карті Фон Міга мене зацікавила ось-ця ділянка: Це є, скоріш за все, вали 16-17 ст. укріпленого міста (судячи по наявності башт/бастіонів - червоні стрілки). Проблема в тім що це є околиця (теперішнє село Котиківка) міста, центр, якого, є не укріпленним.
  19. Яблонов: замок

    Цікавий об'єкт, зараз, часу "поритися" в інтернеті нема але як буде, то обов'язково перегляну що там є по-поводу Яблунова. На карті Фон Міга мене зацікавила інша ділянка, яка також знаходиться близько до ринкової площі. Ось ця ділянка:
  20. Биковен: локалізація літописного міста

    Я й не згадував городища в с. Дубівці, лише урочище Монастирисько, а чи було воно укріплене чи ні, я не уточнював, бо точно не знав. Тепер, завдяки вам, відомо що це було не укріплене поселення. Інформацію взяв з Вікіпедії, так як в інших статтях повторювалося те саме (на статтю я залишив посилання). Радий, що версія "Биковен це - Бозок" підтвердилася словами археолога (правда, Марія Ягодинська також згадувала що у урочищі Бозок міська забудова).
  21. Для початку, розглянемо що нам видає вікіпедія. Можливе розміщення Биковена: городище біля с.Оліїв, Зборівського району. в урочищі Бозок біля села Городище, Зборівського району. в урочищі Монастирисько біля села Дубівці, Тернопільського району. в полях (?) Бикове біля села Біла, Тернопільського району. городище біля села Буківна, Івано-Франківської області. У випадку з селами Оліїв та Дубівці то вони розташовані значно північніше, а село Буківна розташоване набагато південніше ніж міг проходити шлях зі Зборова до Теребовлі. Тобто залишається два притенденти: село Біла (топонім Биковен) та село Городище (урочище Бозок), обоє Тернопільського району. Цікаво висловилася щодо Биковена Марина Ягодинська: Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/Биковен https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/bila-taemnichi-kameni-i-pershe-letovische-10451088.html
  22. Великая Каменка: укрепления

    Давайте повисимо цінність розвідки bidgo Район розвідки на супутниковій карті Яндекс: Для першої фотографії орієнтирами, для мене виступили ці об'єкти: Ці ж об'єкти тільки на Яндекс карті: А тепер продублюємо фото bidgo, але, разом з орієнтовними помітками місця де зроблена фотографія. Замок Вид на замок з пд.- сх. : Тобто, bidgo вважає що замок розміщувався на ось цій ділянці - пагорбі (видні занятні лінії, можливо, залишки від замку) : Нажаль, на карті Фон Міга ніякого укріплення в цьому районі не видно. Зліва від замку є якась незрозуміла позначка, а, на самому замку видно чотири кам'яні будівлі. Є ще підпис Wh тільки незрозуміло до чого вона відноситься: Можливо bidgo краще аргументує - чому замок мав розміщуватися саме в тому місці? Містечко На карті Фон Міга, напроти урочища Містечок видно невелику ринкову площу. Цікаво як вони зв'язані? Це була ринкова площа Містечка чи окреме місто/містечко? Огрод Як видно, на карті Фон Міга не позначено ніяких укріплень. Якщо, трішки напружитись то можна побачити трикутник на супутниковій карті: Приблизні розміри куртин - західна: 125 м, східна: 106 м, північна: 120 м. Вид на Огрод з заходу або пд.- зх. : Вид на Огрод з пн.- сх. : Південно-східна кутова башта: Для цього фото можу лише припустити що фото було взято десь-звідси: Укріплення ось з такого ракурсу: Вид Огрода з середини: Вид з північної куртини: Рів між Містечком та Огродом Судячи по фото, то дорога, яка завертає до церкви, знаходиться в низовині - між двома пагорбами. Можна припустити що давніше східну куртину укріпляв рів у всю довжину, який одночасно використовували як дорогу. Рів з такого ракурсу: Рів з протилежного ракурсу: Дамба На карті 1861-1864 рр. чудово видно цю дамбу разом з озерцем: Дамба з пд.- зх. вона є показана стрілочкою: Вид з дамби: Реконструкція це чудово, тільки тоді коли всі відомості про об'єкт опрацьовані і по ньому немає гіпотез. В цьому випадку, реконструкція може нанести більше шкоди як користі, він є малодосліджений і рідкісний. З його датуванням хоча б розібралися а потім вже якісь плани б робили.
  23. Нижнев: локализация укреплений

    Тема закінчилася, але, деякі питання залишилися без відповіді. Монастир Карта Фон Міга підтверджує район показаний Жиздитель: У 1763-1787 рр. Монастир представляв собою: П-подібну будівлю та монастирську церкву. Судячи по карті Фон Міга, монастир знаходився тут. Нижній замок Жиздитель подав такий район розміщення замку: На карті Фон Міга, мені здалася цікавою інша ділянка: Стрілочками відмітив те, що, на мою думку, схоже на якийсь рів або вал. Це місце тепер виглядає якось-то так: Цікаві читаються лінії - позначені стрілками. Але, район Жиздителя цікаво виглядає на карті 1861-1864 рр. : На мою думку питання локалізації Нижнього замку ще не закінчене. Топонім На карті 1869-1887 років, є цікавий підпис зліва від Нижнева - W.H. Czerwena Karczma.
  24. Струсів (Струсов): замок

    Микулинці це окрема тема) Чомусь, це йому не мішало добре позначати (схематично) колосальну кількість укріплень Правобережної України. Але, струсівський замок і справді міг бути хибно показаний. В такому випадку забуваємо про замок №2 і залишаємо замок №1. P.S. Невже весь мій пост не надихнув вас нінащо більше як два речення?
  25. Золотники: локалізація замку

    А Орест Мацюк на своєму плані показав аж цілих 4 замки в цьому районі: У Надрічному (Хатки), Соколові, Золотниках та Бурканові.
×