Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Публикации

    30
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Days Won

    2

Все публикации пользователя Arsen Замки -Тернопільщини

  1. Китайгород є - столицею світу звідки усе почалося. Це ясно, але хоча б хтось міг би навести якісь джерела, а не просто переказувати легенди, добавляючи своїх деталей до цієї "кучі" інформації. Зі слів автора получається що якщо щось називалося аналогічно, то зразу означає що в них однаковий засновник?(тим більше що перше поселення лише гіпотетично було засноване "Великим Аттило"). Коротко кажучи, пропоную відкинути бажання довести що "моя історія древніша" і добре проаналізувати всі ваші роздуми та здогадки порівнюючи з тим що є в авторитетних джерелах! З повагою Арсен.
  2. Сторожові сигнальні вишки

    Тоді треба орієнтуватися на кургани які знаходилися біля міст/містечок та доріг. Як в випадку з трьома пагорбами біля Буцневи та одним під Тернополем (Верхній горбик позначений на першому скріншоті).
  3. Сторожові сигнальні вишки

    Мало досліджені, цікаві, в більшості забуті та багаточисельні сторожові сигнальні вишки були розкидані по всій Україні. В цю тему пропоную прикріпляти те що потенційно могло бути такою вишкою. Я натрапив на потенційні сторожові вишки на карті Фон Міга , біля Буцневи, Ходачкова, Почапинців та Підгороддя (Янівка)(Тернопільський район). Стрілками показано - вишки. Приближено: Провів поверхневий пошук і згадку про хоч якусь сторожову вишку зустрів лише на сторінці вікіпедії села Велика Лука. Хутір "Гульки" зустрічається на Third Military Survey (1869-1887) Приближено:
  4. Я вже чесне слово не витримую. На старих фото, які є в різних темах, мені часто замість фото появляється ось це:
  5. Як я зрозумів, то наверху видніється щось на подобі оглядової площадки. Цікаво це просто для декору, чи туди пустять подивитись та по фотографувати? Доречі, через не професійність підрядників прийдеться додати 2018 рік, в ім'я теми.
  6. А ця "ложка догтю" була присутня ще задовго до 1595 р. просто була відносно непомітна. Ось, наприклад карта 1570 року: Червоними позначені поселення про які ми знаємо хоч щось : Поморяни Лабентвела Теребовля Підгайці Бучач Жовтими позначені не підписані поселення. Карту взяв звідси, сама карта. І таких карт не одна. І що тепер? Получається що Лабентвела могла бути не одним а декількома поселеннями (міста власниками яких були - Лабанти?), у такому випадку питання з локалізацією стає легшим? чи наоборот важчим?. Або ж це є інакші поселення просто не позначені? А якщо вони не належали до Лабантвели то до яких міст? Треба також відмітити як ці невідомі поселення відносно рівномірно розташовані від міст які їх оточують.
  7. Вам скучно і ви не маєте що робити? Тоді пропоную взяти участь у прекрасній діяльності по знищенню історії. Ні?Не хочете? А жаль, тому що буцнівчани цим вже давно займаються і цього навіть не скривають! Але все по порядку. Історія Резюме: 1464: перша письмова згадка. 1466: Ян Рей з Шумська (лат.- Iohannes alias Rey de Schumsko) здав під заставу села - мала Буцньовка (лат.- Bucznyowka minor) і нижча/меньша Буцньовка (лат.- Bucznyowka inferior) - за сорок полььських марок, Мацею Любіцькому з Гавронова (лат.- Mathie Luboczsky alias de Gawronyow). Мацей зобов'язувався заснувати два села - Великий Буцнів і Довга Долина - які будуть належати Янові. 1469 : Стався дуже великий татарський напад який проходив по трьох шляхах.Один з них проходив через околицю Теребовлі (біля 20 км від Буцневи). Відомостей що Буцнів постраждав немає. Цього ж року Буцнів получив магдебурзьке право. 1469-1528 : Містечко поступово розвивається. 1529-1530 : Містечко занедбане через судові тяжби між власниками. 1530 : Буцнів на десять років звільняється від податків. 1532-1540 : Споруджується замок, під керівництвом досвідчених фортифікаторів Яна з Делейова (пол.- Jan Koła z Dalejowa ?) та Миколая Іскржицького (Nicolas Iskrzycki?) за кошти братів Ніпчиців, власників містечка. Матеріал з якого споруджений замок - не відомий. 1540-ві - 1620-ті : Буцнів розвивався як місто. Через ріст Тернополя, місто Буцнів заховалося в його тіні але ще трималося та "конкурувало" з довколишніми містами та містечками. 1590-1648: Було споруджено та відновлено багато замків серед яких згаданий Буцнівський. Матеріал - не відомий. 1620 : Татари спустошили, розрушили та спалили багато галицьких міст/містечок, серед яких був відзначений Буцнів. 1621: В ході воєнних дій Хотинської війни, Буцнів був спустошений та розрушений (Фактично в цей час Буцнів перестав бути містом і перетворився на містечко - авт.). 1628 : Буцнів мав статус адміністративного центру. 1649 : В ході Національно-Визвольної війни, в Буцневі було розрушено 96 будинків. 1671 : За вложені кошти, Габрієлом Сенінським, в фортифікацію буцнівського замку, ця сума має бути йому повернена. 1838 : Буцнів втратив статус міста. 1850-ті : Замок було розібрано Серватовськими. З історією розібралися можна приступати до іншого етапу. Локалізація Вчора переглядавши карти на сайті Mapire , я був приємно здивований коли я побачив обновку на сайті, де раніша не приємна версія Third Military Survey (1869-1887) була замінена набагато кращою. І ось що я там побачив : Зверніть увагу на розміщення замку. Раніше я уявляв замок десь в цьому районі : А тепер згідно з Third Military Survey (1869-1887) я розумію що він мав бути десь тут: Мені таке розміщення здалось дивним, але мої сумніви розвіяв мій батько який мені сказав що коли там будувалася лазня вони натрапили на каміння, на багато каміння. І що вони з ним зробили? Вони з цього каміння збудували фундамент для лазні.(західна територію окреслено червоним) А ще є така пані яка на свому городі знаходить багато каміння - вона з цього каміння збудувала свій будинок та сарай (східна територія окреслена червоною лінією). Мій батько мені розказав що в 2007 році він бував в підвалі під колишньою гуральнею, вхід до підвалу буде показаний червоною стрілкою. Цікавими виглядають ось ці місця: Було б корисно щоб хтось з'їздив на розвідку. Переходимо до наступного пункту. Архітектура Ми маємо опис який датують до половини XIX ст. і в мене є питання чи це Роман Афтаназі написав до пол.XIX ст. отримавши дату 1850 рік як кінець життя замку? Якщо так, то на мою думку, він помилився як аргумент виступають карти. В любому разі цей опис є корисним тому ми зараз спробуємо прив'язати опис до кожної будівлі. 1 - Головний корпус, права одно-осьова прибудова до башти №5. Він був вкритий двох-спадовим дахом і при ньому знаходився парадний під'їзд. З сторони під’їзду, фасад повставшого у такий спосіб двору вздовж своєї довжини отримав підтіння з дерев’яними філярами. 2 - Середній корпус двору, з шістьма покоями освітленими з двох протилежних сторін, призначений був на репрезентаційні цілі, отримав таке ж стильове оздоблення. 3 - Одно-ярусна чотирибічна башта, яка мала глибокі пивниці з бочкоподібними склепіннями і ренесансові обрамлення вікон. 4 - Довге одно-ярусне крило, крите гладким двох-спадовим дахом з одним тільки внутрішнім проходом по будові анфіладній. (w układzie amfiladowym). На початках XIX ст. цей корпус сполучив башти №5 і №6. 5 і 6 - Двох-ярусні башти накриті чотирьох-спадовим дахом. Башта №5 мала дві прибудови: №1 і №4. Башта №6 не мала інших прибудов як №4. Тепер замок локовано, його вигляд на XIX ст. розібрано. А от щодо заснування та кінця існування кам'яного замку - то питання досі залишається відкритим. Раніше кінцем замку вважалась дата 1850 р. ,але ми вже розібралися що це може бути не так і що замок міг існував в 1860-их роках.
  8. На схемі показано Буцнів так далеко, тому що дорога від Тернополя до Буцневи проходить через 4 села (Загребелля, Петриків, Велика Березовиця, Острів) і відстань була приблизно 11 км. А шлях від Тернополя до Микулинців показаний на заході від Буцнівського, тому що на мою думку, Єзуїти мали на увазі, що шлях до Микулинців тягнеться за Буцнівським (після Буцневи проходить через Велику Луку, Мишковичі, а потім Миролюбівку). Пунктир Микулинецького шляху не до кінця позначений до Тернополя (тоді коли пунктир інших шляхів добре просліджується до самої "брами") так ніби то Єзуїти не були впевнені де починається шлях на Микулинці. Ось як я бачу логічне пояснення такого розміщення Микулинців на схемі: При бажанні, завдяки іменам поселень, можна прослідкувати шлях.
  9. Так як у цій темі є слово архітектура, то давайте поговоримо про архітектуру замку. Але перед цим хочеться вияснити доки все таки частина замку існувала. Усі ці книги кажуть що замок розібрали на будматеріал для спорудження палацу.Тоді коли на карті Second Military Survey (1806-1869) (яку Filin позначає як 1861-1869) видно одну башту приблизно 40x60 м, напевно вона була меншою але це не головне, а головне саме те що ця башта існувала тоді коли Серватовські мали вже розібрати замок. Якщо, представити що башта яку видно це - Jedna z nich miała głebokie piwnice o sklepieniach beczkowych i renesansowe obramienia okna. W tym czasie miała ona wysokość jednej tylko kondygnacji. то зразу вимальовуються два варіанти розміщення цих двох башень - Dwie dalsze, piętrowe baszty połączone zostały ze sobą w początkach XIX w. długim parterowym skrzydłem.Obie baszty nakryte dachem czterospadowym posiadały jeszcze po bokach jednoosiowe przybudowki . Варіант №1 Варіант №2 Щодо того які саме дві двоповерхові башти збереглися до пол. 19 ст. і були описані в описі початку 19 ст. то це є питання на майбутнє. В даний момент хотілось би дізнатися чи башта (40x60м) існувала у другій половині 19 ст.? Якщо так то коли вона закінчила своє існування і чому її не розібрали Серватовські половині 19 ст.? У мене є дві версії щодо останнього питання: 1. Серватовські розібрали на будматеріал - дві двоповерхові башти,головний корпус, прибудови та перехід який з'єднував дві двоповерхові башти. Одноповерхова башта не була розібрана. 2. Серватовські ,у кінцевому результаті, розібрали усі три башти і т.д. А ця башта позначена на карті другої пол. 19 ст. тому що вони розбирали замок поступово і на момент складання карти ця башта ще не була розібрана.
  10. Почапинці: замок чи городище

    Вибачте, навіть не помітив. Напевно, я помилився, але я не думаю що Кодеско це Ходачків. Потрібно буде продовжити пошуки, або краще аргументувати, що це є Ходачків.
  11. Почапинці: замок чи городище

    На мою думку Кодеско це - теперішнє село Городище, Козівського району. Так як на карті Боплана Кодеско позначений північніше Купчинців і шлях з Зборова проходить в декількох кілометрах від самого поселення. C. Городище ідеально підходить, тоді коли с. Великий Ходачків, засноване на перехресті двох вам відомих шляхів, не могло знаходитись на відстані від шляху з Зборова. І село Великий Ходачків розташоване на північному-сході від села Купчинці а не на півночі. Щоб завершити то Великий Ходачків в часи складання мапи був хутором з корчмою (і це ще в кращому випадку) тому що перша писемна згадка Великого Ходачкова - 1758 р.
  12. Хотілося б поговорити про стави та переправи які мали прямий вплив на оборону та розпланування містечка. На карті Фон Міга чітко видно що у поселення була спочатку лише одна переправа. Чому? Тому що дві вулиці/шляхи зливаються в одну перед переправою, на скріншоті це краще видно. Вулиці/шляхи що сходяться помічені червоним кольором. Також у Акті *3533 за 1471р. сказано: Українською: Нікель/Рей. Благородний Ян Рей, власник Буцневи та благородна Анна ,його дружина, дочка благородного Нікеля з Постковець, за яку (Ян?) получив сто марок, exaderso eidem Анна інші сто марок dotaliciat ( придання вдови) в його Великій та Малій (або Вищій та Нижчій) Буцневах і за весь двір у Буцньові, і за середину (або за середнього) ставка | млина. Якщо Анна стане вдовою, мусить predicta добре отримувати до дня кінця свого життя. Memoriale itd. *Хотів відмітити що деякі науковці вважають що Ян Рей з Шумська (лат.- Iohannes Rey de Shumsko) почав підписуватись як de Bucznowa. На мою думку, вони просто не помітили слово tenutarius що переводиться як - орендар, власник. І якщо все це прочитати разом то получиться - Ян Рей Буцневи власник (перевів слова по порядку оригінального тексту). Тобто на 1471 рік у Буцневі був, швидше за все, один став із млином - відповідно одна дамба. Потім, коли почалося спорудження кам'яного замку в 1532-1540 рр. насипали ще одну дамбу, південніше, для того щоб полегшити доступ до кар'єру (саме з цього кар'єру видобували каміння на спорудження залізничного мосту). А останній став спорудили північніше - десь на поч. XVII ст. , тому що в ньому не було потреби, крім риби, а можливо я помиляюсь і він був споруджений раніше.Важко сказати коли кожен з них появився через недостачу інформації але точно одне - усі ці три стави мали існувати як мінімум з 1649 р. , тому що у люстрації з середини XVII ст. сказано: Ставів тут було 3, заповнений лише той, де є млин, інші стали пусті після Збаразької битви. Для того щоб підсумувати те що я сказав, знизу буде скріншот карти Фон Міга з позначками. Цифрами позначені - ставки Синім контуром - кар'єр Ледь не забув: Є проблема з локалізацією Великої/Вищої та Меньшої/Нижчої Буцнев. Коли з Великою(Вищою) Буцневою, біль-менш ясно що це є - містечок, тоді коли з Малою (Нижчою) невідомо чи це був присілок Великої Буцневи чи це було зовсім інше поселення, наприклад: теперішнє село Острів.
  13. Для початку, розглянемо що нам видає вікіпедія. Можливе розміщення Биковена: городище біля с.Оліїв, Зборівського району. в урочищі Бозок біля села Городище, Зборівського району. в урочищі Монастирисько біля села Дубівці, Тернопільського району. в полях (?) Бикове біля села Біла, Тернопільського району. городище біля села Буківна, Івано-Франківської області. У випадку з селами Оліїв та Дубівці то вони розташовані значно північніше, а село Буківна розташоване набагато південніше ніж міг проходити шлях зі Зборова до Теребовлі. Тобто залишається два притенденти: село Біла (топонім Биковен) та село Городище (урочище Бозок), обоє Тернопільського району. Цікаво висловилася щодо Биковена Марина Ягодинська: Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/Биковен https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/bila-taemnichi-kameni-i-pershe-letovische-10451088.html
  14. Мій батько був в підвалі або пивниці круглої форми в 2007 році. Склепіння частково обвалилося і трохи землі зробило спуск аж до самого підлоги. За фотографії нічого невідомо.
  15. Недавно дізнався про цей замок і ніяк не можу зрозуміти чому у цього замку на в'їздній брамі було дві арки і чому він не зображений на карті Фон Міга???
  16. Микулинцы: Що там коїться?

    Недавно побачив нові фотографії микулинецького замку, які ви побачите нижче, і у мене виникло питання: які саме роботи там проводяться? Консерваційні? Чи реставраційні? Пишіть хто що знає на цю тему.
  17. Замок у селі Личківці,Тернопільська область

    ось фотографії про замок і церкву знайшов в інтернеті.Також знайшов інформацію що в'їздну вежу перебудували на каплицю.
  18. Як на вашу думку парадний в'їзд до Буцнівського замку був розташований по центрі муру? Cумніви цієї версії виникають через карту карту Фон Міга на якій зображений в'їзд до замку є більше зі східної частини.Також хотів сказати що опис замку в збірнику Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" на сторінці 77 трішки не співпадають з картою Фон Міга (можливо я просто добре не зрозумів опис) будь-ласка перевірте самі особливо коли тема стосується "прибудов".
×