Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Публикации

    42
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Days Won

    6

Arsen Замки -Тернопільщини last won the day on 17 февраля

Arsen Замки -Тернопільщини had the most liked content!

Репутация

15 Хороший

О Arsen Замки -Тернопільщини

  • Звание
    Сержант

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Тернопіль
  • Интересы
    Історія та замки України

Посетители профиля

376 просмотров профиля
  1. Заховані рештки Буцнівського замку Недавно, роздумуючи про Буцнівський замок, я згадав що примішення в якому колись діяв магазин "Буцнівчанка" знаходиться на непоганому такому підвищенні ~ 3 метри. І тут мене просіяло, а що якщо це є залишки замкових валів, і магазин розміщується на місці однієї з башт? На другому фото чудово видно, що це підвищення тягнеться, як мінімум на 100 метрів, що додає впевненості до гіпотези що це є рештки замкової платформи. Якщо, все в дійсності є так як я сказав, тоді Буцнівський замок попадає в категорію залишилися вали а не - "стёрт с лица землы". Тепер, доведеться чекати на розвідку на місці, для спрощення або підтвердження гіпотези. Скріншоти зробив з цього відео.
  2. З темою, Кам'янець-Подільського замку, я не дуже знайомий. Зате, на плані Томашевича я замітив одну дивну деталь. Там зображена якась башта (біла стрілка) біля нової-західної(червона стрілка), тоді, коли в принципі, там такої споруди не було...
  3. Саранчуки/Котів: забутий замочок

    Буквально 15 хв. назад, переглядаючи карту Фон Міга, я помітив замок.Приведу коротку справку з Вікіпедії про історію містечка на потрібний період приведу. В справці Географічного словника королівства Польського, згадується замочок який був оточений ставом зі всіх сторін, і що його залишки ще читаються. Ось як виглядає замочок на карті Фон Міга, власне там де я й наткнувся на замочок. Карта Це саме місце на карті 1861-1864 рр. : Співставивши карти на швидке око, замочок прикидається десь в цьому районі: В тому районі видніється цікавий контур, хто знає можливе це є контури замочку і його вали частично збереглися?
  4. Да есть, они приежали в Буцнев в 2012-ом, если не ошибаюсь.
  5. Поздравляем!

    У Канаді досить активно святкують. Знову ж таки, можливо, через вплив велокої української громади.
  6. Мінус один Noname Випадково наткнувшись на статтю House MD, я захотів виміряти дистанцію подібним способом між відомими нам містами та одним Noname. Спочатку, я вимірюю на екрані за допомогою лінійки довжину 10 миль на табличці. Потім я вимірюю довжину між двома містами , отриману довжину ділю на довжину 10 миль. Результат множу на 10 і получаю відстань у милях, але мені потрібно в кілометрах тому множу на 7.4204.( допустима погрішність на цю епоху - 2 милі, тобто 14.8408 км) Наприклад відстань від Підгайців до Бучача: 10 миль - 3.1см відстань - 1.1 cм 1.1÷3.1 = 0.3548387 0.3548387⋅10 = 3.548387 милі 3,548387 ⋅7,4204 = 26,33 км Відстань від Підгайців до Бучача ~ 29 км, прогрішність на 2,77 км. І по такій схемі я виміряв відстань від Поморян, Підгайців, Бучача та Теребовлі, до нашого Noname. Поморяни - Noname - 2.1 = 50.27 км Підгайці - Noname - 1.5 = 35.91 км Бучач - Noname - 1.6 = 38.30 км Теребовля - Noname - 0.95 = 22.74 км Карта А тепер відстані від того непідписаного поселення до цих міст: І наше поселення Noname називається - Буцнів. А тепер порівняємо відстані з карти 1570 р. та з сучасною картою. Поморяни - Noname - 50.27 км | Поморяни -Буцнів - 49.32 км різниця= -0.73 км Підгайці - Noname - 35.91 км | Підгайці -Буцнів - 39.54 км різниця= 3.63 км Бучач - Noname - 38.30 км | Бучач -Буцнів - 48.25 км різниця= 9.95 км Теребовля - Noname - 22.74 км | Теребовля -Буцнів - 21.77 км різниця= 1.03 км А для тих кому не віриться що це Буцнів, до карти Гродецького був ряд карт на яких Буцнів був зображений, так має здаватися дивним що він потім не появляється а ніж що він появляється на карті 1570 р. 1554 р. 1562 р. 1566 р. За карти дякуємо - Anko.
  7. Липник: замок

    Вибачаюсь за помилку з розміщенням палацу (все що я знаю про Липник - це інформація з вашого посту). Ну я ж його не просто так замочком назвав, тим більше що карта Фон Міга подекуди дуже точна, а подекуди орієнтовна. Як було у випадку з Липником, мені невідомо, та треба враховувати що може бути помилка на декілька десятків метрів. Я й не дивуюся що від нього нічого не залишилося, так як він був на болотяній місцевості і тоді коли його покинули, просідання мало ставатися досить швидким темпом. Тим більше що ділянку могли розрівняти. Ваш об'єкт я не викидав з можливих, я просто дав порівняння, яке було частично помилковим.
  8. Липник: замок

    Вам звичайно ж, видніше де мав розміщуватися замок. Але, я добавлю свій варіант його розміщення. Зверніть увагу на те що палац, на який орієнтувався Афтаназі, розміщений набагато дальше ніж вами позначений об'єкт №1. І ця невелика помилка, відбивається на подальшій спробі локалізації. Так, якщо відштовхуватися від комплексу будівель, позначений червоним квадратом, на південний-схід то ви потрапите на синій квадрат під номером 1. У вашому випадку, палац був нижче тому ви й потрапили на квадрат №2. Тепер поглянемо потенціал обох об'єктів якби вони були б замками: Об'єкт №1: Міг виконувати роль фортеці: Захищати переправу через річку. Захищати перехрестя двох важливих доріг. Оточений болотом майже з трьох сторін. Оточений валом/ровом (?) Об'єкт №2: Міг виконувати роль фортеці: Захищати дві переправи. Захищати перехрестя двох простих доріг. З двох сторін оточений струмочком Оборонні риси відсутні Висновок - скоріш за все, замочок був на ділянці №1. Форма - квадрат. Довжина куртин ~ 30 м. Матеріал - невідомий. Слова старожилів підтверджує карта 1861-1864 рр. (я ще ні разу не бачив таку кількість дерев на карті) Карта Ехх... Який чудовий краєвид на Липник, мав би відкриватися з гори на пд-сх від Липника.
  9. Пробіжна: локалізація замку

    Міські укріплення, які, частично збереглися й донині, інтригуюють, але по справжньому інтригує те що ніхто не знає розміщення замку. Тобто, те що від нього збереглося не відрізняється від загального рельєфу, так чи можливо буде знайти цей замок? І так як по всюди повторюється одна і та сама інформація то давайте візьмемо інформацію з сайту zamki-kreposti.com.ua/ : Ну що ж з літературою ми закінчили ( Пан Filin нам джерел не залишив), тепер перейдемо до карт. Та сама схема яку залишив Г. Левасер де Боплан в одному з варіантів : Бачимо що замок розміщувався на правому, протилежному боці відносно укріплень. До деталей не треба придиратися це схема, і на ній усе показано схематично, замок міг бути як трохи дальше так, трохи ближче, вище та нижче. На карті Міга получаємо два притенденти на замок, але так як №1 занадто далеко від укріплень, я думаю що замок треба шукати в районі №2 : Карта Мапа 1861-1864 рр. : Як показала карта, об'єкт №1 розміщений на схилі, що не є виграшною позицією для замку. А об'єкт №2 розміщений на пагорбі плюс він не такий віддалений як №1. Цікаво, що це таке? вали чи рови? Карта А тепер на десерт - карта 1869-1887 рр. Карта Зверніть увагу на об'єкт №2, приблизні розміри - 80x100 м. трапецеподібної форми оточений з трьох сторін ровами. Чим вам не залишки замку? Тепер залишилося з'ясувати де цей об'єкт №2 і що на ньому зараз є. Супутниковий знімок від Яндекс у районі: Хотів вже сказати щось по типу - місце замку локалізоване. І почав міряти розміри, як тут, східна куртина має довжину 200 метрів! Та цього достатньо для двох замків! Зрозумівши що я промахнувся та тема не завершена вирішив звернутися до карти рельєфу, так як об'єкт №2 показують на пагорбі. Google карта рельєфу, замок потрібно шукати в районі квадрату: Карта Той самий квадрат на супутниковому знімку Google: В тому квадраті знаходимо знайому нам трапецеподібну форму, радує одне - замчище практично не забудоване і використовується в якості городів. Можливо хтось з місцевих або з тих що живуть недалеко, відкриють нам секрет чи збереглося щось від Пробіжнянського замку?
  10. Пробіжна: локалізація замку і міських укріплень

    На карті 1861-1864 рр. зустрічаємо дещо інакший стан укріплень: Карта Найкраще зберіглася західна сторона, потім південна, після неї північна і зовсім не збереглася східна. Хіба що парк має цікаве закінчення яке нагадує що колись там були укріплення: А тепер повернемося на століття перед створенням цієї карти і уявимо собі інший порядок речей, приблизно ось так мали виглядати укріплення у 18 ст. : Карта 1869-1887 рр. : Карта Той рідкий випадок коли укріплення пережили замок (!). Для розвідки на місцевості, цих карт достатньо, по вулицях можна легко з'орієнтуватися і сфотографувати. Що ж там зараз на місці укріплень? Для замку потрібно створити іншу тему, так як він навіть не входив в систему міських укріплень.
  11. Свирж: одиночная башня

    Карта Міга: Карта Приблизимо до потрібного району: Наша п'ятигранна вежа позначена як не кам'яна споруда (чорним), але це ще може означати що ця вежа була руїною. Доречі, біля башти позначена якась будівля, чи то стіна? Башта з муром (?) на карті 1861- 1864 рр. Карта Ну і карта 1869-1887 рр. так для справки: Карта
  12. Буцнів : від 1464 до 1532 рр.

    Рання історія цього поселення досить заплутана. В літературі рідко хтось концентруються на проблематиці цього періоду, але ми спробуємо це виправити та пролити світло на історію Буцневи на XV-XVI ст. Для початку приведемо уривок тексту Богдана Новосядлого ( місцевий краєзнавець) з статті "Буцнівська твердиня, як символ своєї доби" читати статтю повністю можна тут. Роздуми: Коли Б. Новосядлий каже що перша писемна згадка є 1464 р. а потім каже "Перший відомий його власник - Ян Рей з Шумська цей населений пункт здав під заставу Мацею Любіцькому." то він продовжує говорити про той самий документ (1464 року) ? Тому що документ за передачу Буцневи під заставу Мацею Любіцькому датується 1466 р. Казимир Великий - це Казимир IV Ягеллончик ? (роки правління - 1447-1492) Коли він каже що "король подарував частину Буцневи (Горішній Буцнів)" - Горішній Буцнів в той час був частиною Буцневи чи просто зараз він нею являється? А тепер перейдемо до згадки 1466 р. досліджуючи документи я помітив що як мінімум два ресурси дають уривки тексту і я зложив ці два тексти в один, для того щоб мати більш-менш загальну картину. Тексти взято з "Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek Fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego.T.12" та "Сборник статей по славяновѣдѣнію". Українською: Роздуми: Згадується аж три поселення у яких корінь - Буч : Bucznyowkam minorem (Nat.- Bucznyowka minor) - малу Бучньовку (наз. - мала Бучньовка) ; Bucznyowkam inferiorem (Nat.- Bucznyowka inferior) - меньшу/нижчу Бучньовку (наз.- меньша/нижча Бучньовка) ; Bucznywam magnam (Nat.- Bucznywa magnus) - велику Бучніву (наз.- велика Бучніва). Мала і нижня/менша Бучньовка - закінчення - овка - натякає на не значні розміри поселень. Двох-значні слова: suam - 1. дієслово з'єднувати - [я] з'єдную. Так можна припустити що були процитовані слова Яна. 2. - його. inferiorem - 1. Нижня 2. Менша locare - 1.орендувати 2. заснувати ossadzacz - 1. Заселення (дякую - Filin) 2. можливо й не має, невідоме значення suis - 1. його 2. з'єднувати - [ти] з'єднуєш Якщо коротко переказати то получиться щось таке (підкреслені слова мають декілька значень): Ян Рей з Шумська сказав з'єднати Бучньовку minor та inferior та записав їх за сорок марок. Матей зобов'язується locare та ossadzacz велику Бучніву та Довгу Долину (с.- Велика Лука). Матей буде володіти цими поселеннями до повернення 40 -а марок. Цей текст трішки протиречить Б. Новосядлому тому що він згадував 2 поселення - Горішній Буцнів та Бучинова. Тоді коли ця згадка презентує 3 - малу Бучньовку, нижню/меншу Бучньовку та велику Бучніву. Тепер перейдемо до чуть пізнішої згадки за 1471р. текст взято з "Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek Fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego.T.12" Українською: Згадано три поселення : Bucznowa Superiori (Nat.- Bucznowa Superior) - Горішня Бучнова або Велика Бучнова ; Bucznowa Inferiori (Nat.- Bucznowa Inferior) - Нижня Бучнова або Менша Бучнова ; Bucznyowa - Бучньова. Bucznyowa [In] feriori - мені не відомо чи автори "Akta grodzie i ziemskie..." знали що Буцнів ортимав Магдебурське право у 1469 р. зате я можу припустити що ні так як вони перед feriori добавили In щоб получилося - Inferiori. Але це є велика помилка так як ми чітко бачимо різницю між Bucznyowa feriori та Bucznowa Inferiori. Звільнене від правління = самоврядування, тобто Магдебурське право. Bucznyowka inferior трохи змінила назву - Bucznowa Inferior. Суфікс - овка - замінив суфікс - ова. Що натякає на ріст цього поселення. Bucznyowka minor більше не з'являється. Зате з'явилося поселення Bucznowa Superior яке Б.Новосядлий називає - Горішній Буцнів. Bucznowa Inferior більше не зустрічається в документах пізніших за 1471 р. вірогідно вона злилася з Bucznowa Superior або з Bucznyowa. Візьмемо уривок тексту Б.Новосядлого : Висновки: В випадку з Бучиновою то я думаю що це є Бучньова яка получила Магдебурзьке право у 1469 р. то получається що поселення яке орендував/заснував Мацей Любіцький спочатку називалося - Bucznywa magnus, потім - Bucznyowa - і в кінцевому результаті - Buczynowa. Володіли цим поселенням: Ян Рей з Шумська з ? - 1469 Януш з Робчиць з 1473 - 1504 Ян і Вікторин Сєнінські з 08/03/1504 - 21/03/1510 Януш Сьвєрчевський з 21/03/1510- 03/07/1510 Сигізмунд Кердей з Ніжборга з 03/07/1510 - 06/03/1520 Іван Ніпчиця з Барчової з 06/03/1520 - 1565 А щодо Горішньої Бучнови то у неї було лише два нам відомих власники: Ян Рей з Шумська з ? - ? (остання згадка про Рея - 1474 р.) Мацей із Староломжі ? - 1505 Як ми бачимо коріння Буцневи ростуть не з одного а з декількох поселень, які з часом злилися в одне. Так на мою думку містечко було занедбане в 20-тих роках тому що була територіальна проблема передачі поселень так як їх було двоє. Що король прийняв такі міри : надав Ніпчицям привілей на володіння містом Буцневою, тобто об'єднавши Горішню Бучніву з Бучинівою ( село + містечко ) і получилося - місто Буцнева. Ось моя версія розміщення цих трьох поселень: Зелений - Buczynowa Синій - Bucznowa Inferior Червоний - Bucznowa Superior P.S. Це є анонс більш цікавішої теми.
  13. Китайгород є - столицею світу звідки усе почалося. Це ясно, але хоча б хтось міг би навести якісь джерела, а не просто переказувати легенди, добавляючи своїх деталей до цієї "кучі" інформації. Зі слів автора получається що якщо щось називалося аналогічно, то зразу означає що в них однаковий засновник?(тим більше що перше поселення лише гіпотетично було засноване "Великим Аттило"). Коротко кажучи, пропоную відкинути бажання довести що "моя історія древніша" і добре проаналізувати всі ваші роздуми та здогадки порівнюючи з тим що є в авторитетних джерелах! З повагою Арсен.
  14. Сторожові сигнальні вишки

    Тоді треба орієнтуватися на кургани які знаходилися біля міст/містечок та доріг. Як в випадку з трьома пагорбами біля Буцневи та одним під Тернополем (Верхній горбик позначений на першому скріншоті).
  15. Я вже чесне слово не витримую. На старих фото, які є в різних темах, мені часто замість фото появляється ось це:
×