Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Demo

Пользователи
  • Публикации

    6
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    3

Последний раз Demo выиграл 20 апреля

Публикации Demo были самыми популярными!

Репутация

6 Обычный

О Demo

  • Звание
    Наблюдатель

Информация

  • Пол
    Не определился
  • Город
    Тумащ

Контакты

  • Skype
    demo_domini
  1. На карті Замків вказано, що місце розташування замку в Джурині Шаргородського району поки не визначене, але на супутникових знімках він досить добре проглядається: Цей замок збудований одним з роду Чурилів десь у XV-XVI ст. Спочатку належав Чурилам, потім — Собанським. Після 1918 року був майже повністю розібраний. Посилання на Вікімапію
  2. Готуючи матеріал для посту про Корсунь-Шевченківський надибав трохи цікавої фортеці про різночасові укріплення цього міста. Найдавініші укріплення належать до часів форпосту на річці Рось, збудовані ще за часів Ярослава Мудрого. Місце першої фортеці і зараз чудово проглядається на супутниковій карті в районі вулиці 1-го Травня (Тартацька). Вулиця з забудовою оточує пагорб над річкою Рось, на якому нині встановлено пам’ятний знак на честь першого поселення в Корсуні. Звісно, що цю фортецю як і інші було зруйновано монголо-татарами у 1240 році. Наступне укріплення належить до часів козацтва. У 1650-х роках за наказом Богдана Хмельницького біля річки Корсунки збудовано невелику фортецю майже квадратову в плані і чотирма бастіонами. Вали фортеці і нині добре проглядаються на супутниковому знімку. Знаходиться вони між вулицею Ярослав Мудрого, Героїв Майдану і Кущаєвським яром. Також до фортець умовно можна віднести палацовий комплекс Лопухіних-Демидових, закладений ще у 1780-х роках Станіславом Понятовським, племінником останнього польського короля. Палацовий комплекс знаходиться на острові, оточеним гранітними скелями і водами річки Рось. На його території збудовано браму і вежі у ґотичному стилі. Тому комплекс можна за бажання віднести і до фортець, хоча ніяких реальних оборонних функцій він не виконував. І
  3. Єдина збережена оборонна споруда часів литовського панування — вежа Вітовта біля сіл Козацьке і Веселе. Збудований наприкінці 14 століття, а напикінці ХІХ ст. відреставровано власником місцевої садиби Трубецьким. Історія свідчить, що в той час південно-західна частина сучасної України перебувала під владою Великого князя Литовського Вітовта, і займала весь правобережний бік Дніпра, по якому проходив кордон. Відповідно існували митниці, одна з них перебувала в районі між Бериславом та Каховкою на острові Тавань, нині затопленому Каховським водосховищем, а поруч, на правому березі, знаходилась дозорна вежа, яка контролювала південну частину острова. В подальшому ці території перейшли у володіння Кримського ханства, при цьому були побудовані три фортеці: Кази-Кермен, в 1484 році, на місці сучасного Берислава; Іслам-Кермен (Шагін-Гірей), в 1492 році, на місці сучасної Каховки; і Хан - Бурун на острові Тавань. Між фортецями були натягнуті ланцюги через Дніпро, які перешкоджали сплаву козаків на човнах. У 1695 році фортеці були зруйновані козаками Мазепи. Дозорна вежа, перебуваючи в стороні, пережила всі ці події. У 80-ті роки XIX ст. добудовано четвертий ярус зі стрільчастими вікнами в псевдоготичному стилі. Тоді ж вежа була переобладнана князем Петром Трубецьким, у водонапірну вежу, він налагодив у XIX столітті в напівдиких степах Херсонщини широкомасштабне виробництво якісного, як на ті часи вина, відомого нам як «Оксамит України» і «Перлина степу». Швидше за все вежа використовувалася як водонапірка до 1950-х років, до того як була побудована Каховська ГЕС, після чого з неї був демонтований бак для води і вежа була покинута.
  4. Дивно, на схемі Бевза монастир домініканок намальований у львівському передмісті, хоча згідно з іншими картами, він мав розміщатись на вулиці Лесі Українки, 26 на захід від Глинської брами. На вікімапії він відмічений на території тароупаковочного заводу “Агропак”. Там дійсно є старі корпуси, в яких важко впізнати келії, але на них збереглися плити з написами латиною. Костьол св. Андрія 1682-1787 очевидно не зберігся.
×