Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

m_potupchik

Пользователи
  • Публикации

    174
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    67

Все публикации пользователя m_potupchik

  1. Обсуждаются эти объекты: замок и городские укрепления Брацлава. Материал из Википедии:
  2. m_potupchik

    Бакота: локализация укреплений

    https://tehnikweb.wordpress.com/bakota-do-zatoplenja/
  3. Укрепления XVIII в. возле с. В. Снитынка: Укріплення ХVІІІ ст В Снітинка.pdf
  4. m_potupchik

    Шаргород: возрождение синагоги

    В новинах не зовсім вірні дані. Синагога не повернута у власність міста. Вона ніколи не була у приватній власності, у приватній власності перебувало обладнання заводу, яке в ній змонтовано. З 1927 року синагога перебуває у державній власності. Сьогодні вона також залишається у державній власності. У 2010 році синагогу було передано у постійне безоплатне користування релігійній громаді за умови проведення реставраційних робіт. Роботи до сьогодні не проводилися. Спочатку це виправдовувалося наявностю в синагогі обладнання. В минулому році обладнання нарешті вивезли. От тепер громада шукає кошти на проведення реставрації. Міський голова їх всіляко підтримує. Інша проблема - склади та інші приміщення, які були збудовані в дворі синагоги за радянських часів, от вони вже в приватній власності, а їх треба зносити. Ось тут власники вже проти.
  5. Місце битви 1652 р., згідно з опублікованими джерелами, розгорнулося фактично на території укріпленого польського табору поблизу поселення Батіг, яке розташовувалося у Брацлавському воєводстві, на березі р.Батога (притоки р.Південного Буга). В XVI ст. поселення належало князям Четвертинським, від яких через шлюбні зв’язки пе­рейшло до князя Януша Збаразького. Укріплення збудовані до 1620 року. Містечко засноване у 1629 році. Згодом належало родині Слупичів. Як укріплене посе­лення згадується у 1640-х роках. Мартин Калиновський обрав батозькі укріплення для квартирування частини польських військ, що перебували під його командуванням на території України, скоріш за все тому, що під м. Ладижином знаходилися його власні маєтки, хоч його за це і критикували. Як зазначає М. Грушевський слідом за спогадами свідків – у тому таборі могло розміститися до 100 000 чоловік. Як показала місцевість, що підтверджує і російська мапа 1769 р., при накладанні її на сучасну мапу, польський укріплений табір розташовувався на високому плато та просторій улоговині-видолку правого берега р. Південного Бугу. Зі сходу укріплення оточував Південний Буг, а з інших сторін глибокі балки. Також його розділяла майже навхрест р. Батіг та так звані "Кривавий" та "Кутів" яри. На мою думку територія табору складала біля 100 га. Нині значну частину території польського табору займає сучасне село Четвертинівка, що значно ускладнює локалізацію табору. Точне місце розташування поселення Батіг – не відоме, та найбільш вірогідно, на протилежному від табору схилі балки по берегам трьох струмків, що утворюють р.Батіг. Оборонні споруди табору складалися із низки редутів, частково з’єднаних між собою валами та ровом. Польська кавалерія скоріш за все розміщувалася на плоскій вершині плато, тому що улоговина не зручна в плані оборони та була на той час заболочена. Німецька піхота та артилерія розташовувалися в редутах. На російському плані позначено 19 редутів. Розміри редуту могли коливатися від 1000 до 25000 кв. м., залежно від значення і величини гарнізону. Гарнізон редуту міг складатися від 200 до 800 чоловік піхоти та від 2 до 4 гармат. Отже, в батозьких редутах могло розміститися від 3800 до 15200 вояків та від 38 до 76 гармат, що в середньому і дає відоме історикам число найманого війська – 8000 піхоти і 55-58 гармат. Зважаючи на те, що укріплення під Батогом мали досить вигідне географічне положення – розташовані на пануючих висотах та оточені з однієї сторони Південним Бугом і з інших – глибокими балками та ярами, маючи досить сильні земляні укріплення, повністю укомплектовані гарнізоном, поляки могли успішно боронитися від будь-якого війська. Командир гарнізону – старий вояка Пшиємський мав рацію, рекомендуючи Калиновському відійти з кавалерією до м. Кам’янця-Подільського, а сам хотів залишитися із німецькими найманцями боронити табір. Та коронний гетьман чекав на підхід лівобережного польського контингенту, а тому не хотів покидати ці все ж таки досить зручні позиції. Польська кавалерія, що знаходилася у таборі складалася із 12 тисяч "кавалерії народової" – "крилатих" шляхтичів-гусарів із Фортеці-над-Смотричем. До цієї військової еліти Речі Посполитої приєдналося і львівське воєводське "посполите рушення". До складу цього феодального ополчення додавалося біля 20 000 чоловік: шляхтичів, прикарпатсько-русинських бояр і озброєних слуг-галичан. Пшиємський вважав таку кавалерію дуже непевним і небоєздатним військом, що і підтвердилося наступними подіями. Пізніші версії про те, що табір, за рахунок своєї просторості, був небоєздатним є лише міфом, вигаданим для того, щоб хоч якось виправдати поразку Калиновського. Причиною поразки, на мій погляд, стала абсолютна небоєздатність та відсутність дисципліни в польському феодальному ополченні, що взагалі було для нього характерно. Хоча козацькому війську і вдалося непоміченим сховатися в навколишньому лісі, а татарам системою балок підійти впритул до табору, та ряд пожеж, які невідомо хто спричинив у обозі, паніка і бунт, що виникли у польському війську, були козакам справжнім подарунком. Доки німецькі гармати за наказом Калиновського стріляли по бунтівній польській кавалерії, а шляхта рубала ландскнехтів, козацьке військо досить легко увірвалося до табору і фактично вщент його розгромило. Гусари і ополчення майже не чинили опору, а намагалися врятуватись втечею та майже всі загинули або потрапили у полон, крім того багато поляків загинуло від німецьких куль та картечі і під час втечі – у хвилях Бугу. Згодом частина кавалерії на чолі з Калиновським спробувала сховатися у німецьких редутах, та оточені зі всіх боків не встояли і вони. Ті, хто врятувався, загинули від рук навколишніх селян. З майже 40 000 тисяч війська врятувалися ледве кілька сотень людей. Ми у 2012 році обстежили берега р.Батіг, "Кривавий Яр" та висоти, які ще не встигли зруйнувати навколишні гранітні кар’єри. Результати обстежень підтвердили, що місце бою було на попередньо визначеному місці: знайдено велику кількість свинцевих куль та картечі, підківки козацьких чобіт, монети того часу, стремено. На жаль, не вдалося обстежити місце розташування редутів, тому що частина укріплень знаходиться сьогодні під садибами с.Четвертинівки, що підтверджують чисельні знахідки ядер та їх осколків на людських городах, а інша частина, як ми вважаємо, знищена сучасною автотрасою та оранкою. Залишки одного редуту ще простежуються на території сільського кладовища. Отже точне нанесення на карту розташування польських укріплень, а власне і границь місця битви вимагає подальшого наукового вивчення методами аерофотографування та геомагнітної зйомки.
  6. Дуже поважаю Михайла Відейка, але мені не зрозуміло з чого він взяв, що над землею висота паркану сягала 2 метри. Метр в глибину - все ясно, виявляється археологічними методами, а як він вирахував висоту паркану? Та й назвати паркан "фортецею" - мені здається перебільшенням.
  7. m_potupchik

    Батіг / Битва під Батогом 1652 р.

    Нет, не финансировало.
  8. Рік видання: перше видання - 2001, друге видання - 2015 Автор: Григорій Заїка Видавництво: перше видання - (Київ - Полтава), друге видання - видавець Олег Філюк (Київ) Мова: українська Формат: перше видання - 60х84/8, друге видання - ? Обкладинка: перше видання - ?, друге видання - м'яка Папір: перше видання - офсетний, друге видання - ? Кількість сторінок: 88 Ілюстрації: малюнки, гравюри, карти, схеми, фото Тираж: перше видання - 300, друге видання - ? ISBN: перше видання - ?, друге видання - 978-617-7122-64-6 Про книгу: Зміст: Приклади сторінок:
  9. m_potupchik

    Луцький замок: джерела інформації

    Нашел интересную статью: Малевская Луцк верхний замок.pdf
  10. m_potupchik

    Шаргород: архитектура синагога

    А что значит уникальный двойной охранный статус? У нее один статус - памятник архитектуры национального значения.
  11. Джерело: Бялковський Л. Поріччя Мурахви в XV-XVI століттях - Кам'янець-Подільський, 1920. С. 16
  12. Небольшое дополнение из: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski and Władysław Walewski Warszawa 1880-1902
  13. m_potupchik

    Бар: замок

    Каким археологам? В Баре нет археологов. В Баре работала экспедиция Института археологии НАНУ из Киева. Сохранность памятника это обязанность горсовета. Другой вопрос что нынешнему горсовету похоже плевать на памятник.
  14. m_potupchik

    Белополье: городище и замок

    Источник
  15. m_potupchik

    Бар: замок

    Я бы не винил во всем археологов. Их пригласил предыдущий мэр Бара. Посулил постоянное финансирование на раскопки и реставрацию замка за счет польских грантов. Были даже прожекты на частичную реконструкцию укреплений. В результате, на сколько мне известно, деньги практически выбивались из горсовета и то не полностью. В конце концов и мэра не стало и денег не стало, хотя и обещали. Потому и раскопы не законсервированы.
  16. m_potupchik

    Батіг / Битва під Батогом 1652 р.

    Ну почему ни на одной? Вот фрагмент еще одной карты с указанием с. Батог. Да, тут оно обозначено, но не на против Ладыжина, а возле Четвертиновки. И обозначено как-то неуверенно - если Четвертиновка нарисована топографически, то Батог почему-то обозначен условно кружком. Вот я говорю странное село. Топографы словно не уверены что оно есть, вроде-бы должно быть, но где не знают. Кстати был бы очень благодарен на ссылку на использованную Вами карту или саму карту в личку mvpotupchik@gmail.com Заранее спасибо
  17. Неплохая подборка литературы по древней архитектуре, в том числе и фортификации: http://rusarch.ru/thema.htm
  18. m_potupchik

    Батіг / Битва під Батогом 1652 р.

    Не совсем создан. Просто музею истории села Четвертиновки дали государственный статус и переименовали на Музей Битвы под Батогом.
  19. m_potupchik

    Дунаїв: колона (пам'ятний знак)

    Вообще-то это не обелиск. Обелиск это сужающийся к верху монумент, как правило квадратного сечения. В Дунаеве это колонна. Такие колонны часто ставили в ознаменовании какого-то события. Какого, можно узнать только из надписи на базисе колонны. Это может быть все что угодно - от морового поветрия до посещения города королем. Сто процентов это не геодезический знак. Похожая колонна стоит, правда уже не на своем месте и частично разрушенная, в г. Тульчине на честь посещения его польским королем.
  20. m_potupchik

    Буша: замок

    Есть пару еще более старых фото:
  21. m_potupchik

    Батіг / Битва під Батогом 1652 р.

    Спасибо! Кстати, ссылка не работает, но Douwnload Master все отлично скачивает. А карта, как я понял, это очередные умозрительные рассуждения какого-то польского историка 20-го века ничего общего не имеющая с реальностью. Я уже одну похожую выставлял. Так-же польского историка 20-го века. Здесь, как видим, картина противоположная.
×