Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Таблица лидеров


Популярные публикации

Отображаются публикации с наибольшей репутацией на 16.05.2018 во всех областях

  1. 1 балл
    И ещё раз к гипотезе о существовании других линий обороны. Как выше писал, на спутниковых снимках (особенно это хорошо заметно на Google Earth, фото от 18 августа 2004) на распаханных участках видны дуги, идущие более-менее параллельно сохранившейся напольной линии укреплений городища. Также видно, что ближе к слонам, там, где техника не смогла справиться с распашкой, сохранились рельефные фрагменты этих дуг: Если поиграть с контрастом дроно-фото, то их следы можно и там различить: Ранее не обращал внимание, но и ещё дальше к западу, кажется, прослеживается как минимум ещё одна дуга: Даже если там не было укреплений, то сейчас техника несомненно продолжает утюжить остатки примыкавшего к городищу поселения, если же допустить, что существовали другие внешние линии обороны, то в этом случае в наши дни продолжает уничтожаться участок непосредственно самого городища.
  2. 1 балл
    Теперь ещё и дроно-фотками могу поделиться: С запада фото не сделал, но зато с севера панораму запечатлел - вид оттуда, к слову, открывается весьма живописный:
  3. 1 балл
    Обговорюється цей об'єкт: Шаргородський замок З історії Шаргородського замку У 1583 р. полський канцлер Ян Замойський отримує у власність Карчмаровську волость, яка в той час належала Кам’янецькому єпископу Мартину Бялобржеському. Ця угода була схвалена королем Речі Посполитої. Після одержання відповідних документів та "дідичних" прав на Карчмаровську волость Замойський надзвичайно енергійно взявся за її облаштування. Виконуючи обіцянку польському королю, на місці злиття річок Мурашки та Ковбасної, поруч із старою Княжою Лукою, за два роки Замойський збудував надзвичайно міцний на той час оборонний замок: заснував тут місто на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. Близько 1585 року виникло поселення-фортеця, яке спочатку мало назву Шароґрудек, а з 1589-го року отримало сучасну назву — Шаргород. Наприкінці XVI ст. на території фортеці було вже чимало будівель, з'явитися мури і рови навколо замку, почали будуватись підземні ходи. При Шаргородському замку був військовий гарнізон, що мав декілька десятків гаківниць, іншу зброю, а також запаси пороху та відповідну амуніцію. Оскільки містечко знаходилось на торговельному шляху з Брацлавщини на Молдову, що мало важливе стратегічне значення, то воно заселялось і розросталось досить швидко. Король Сигазмунд III (1587-1632 рр.), оцінюючи важливість поселення, грамотою від 26 січня 1588 р. обдарував його новим привілеєм: "Закладеному три роки тому містечку Шарогрудек, що у 6 милях від Бару, надаємо Магдебурзьке право, відкидаючи усі польські, руські і волоські права, що йому суперечать, запроваджуємо ринок у суботу, ярмарок на Новий рік, Трійцю і св. Галля. Прагнучи організувати побут міста, котре є фортецею проти неприятелів, розпоряджаємося, щоб купці з Волощини або з Туреччини до різних земель чи воєводств їдучи, завжди сюди приїжджали, протягом двох днів товари на продаж виставляли і лише на третій день у подальшу подорож вирушати. Окрім того, дозволяємо міщанам з волохами, татарам з турками торгівлю проводити, усілякі товари по сушею й водою провозити, а також по усьому краю через Бар розвозити, продавати, міняти, без жодних перешкод і митних сплат, окрім податку на границях Шльонзська Устьового, встановлюємо склад солі, воску, риби, шкір і також інших товарів, де б воші не були набуті і звідкіль не були би завезені. Під час війни або військового стану володар, а в час його відсутності -управитель замку повинен сумлінно стежити за тим, щоб через наплив .людей з-за кордону і їх переходи не виникла якась небезпека для Речі Посполитої. За герб надаємо св. Флоріана, котрий тримає в правій руці щит з трьома списами, а у лівій - посуд з водою, якою пожежу заливає, на згадку того, що це місто колись отримало назву від доблесного Флоріана Шарого (Сірого)". У цей період з дозволу Замойського до ПІаргорода прибуло кільканадцять єврейських родин. Переважно це були купці. У перші роки воші звільнялися від податків. Євреї на свої кошти збудували в 1589 р. оригінальну синагогу в мавританському стилі. Для захисту від турецьких нападів синагога мала бійниці і, по суті, являла собою ще один оборонний об'єкт. У 1595 р. завершилось будівництво всіх укріплень і комунікацій навколо Шаргорода. Містечко стало міцною фортецею. В період 1672-1699 рр. в ньому ведуться укріплювальні роботи. Після воєнних руйнувань він відновлюється в 1715 р. Ремонтні роботи проводяться в 1850 р. Магнатський двір, за традицією названий замком, хоча і не був оточений оборонними стінами, до теперішнього часу зберіг найважливіші елементи архітектурно-планувальної структури. Зі сходу і півдня він огороджений високою підпірною стіною з контрфорсами і кутовою квадратною в плані двоярусною вежею. У західній його частині Знаходиться замкова кам’яниця в оточенні господарських будівель. У пам’ятці простежуються перехідні риси від оборонних замків до феодальних садиб епохи Ренесансу. Загальний вигляд Шаргорода у середині ХІХ ст. Шарогрод у 1905 р. Вид на підпірну стіну, вежу і будинок Замойського та Предтечинську церкву з боку мосту через Ковбасну в 1930 р. Вежа і стіна у 1930 р. Сучасний вигляд: Вежа у 1930 р. Сучасний вигляд: Кам’яниця Замойського — будівля ренесансної архітектури, прямокутна в плані, складена з пісковика, двоповерхова з характерним для архітектури ренесансу аттиком, покрита чотирьохскатним дахом. Несиметрично розташовані вікна обрамлені кам’яними наличниками, по другому поверху проходить напіввал і профільований карниз, що відокремлює аттик від основного об'єму будівлі. На горищному (аттиковому) поверсі збереглися рушничні амбразури. Перекриття склепінчасті, напівциркульні з розпалубками, що сходяться в центрі. У приміщеннях колишніх світлиць — характерні для українських кам’яниць балкові перекриття, дерев’яні, з різьбленням. Первісне внутрішнє планування повністю збереглося. Ренесансна замкова кам’яниця є єдиною відомою пам’яткою такого типу в Україні. Вигляд у 1930 р. Сучасний вигляд: Старовинні господарські будівлі
  4. 1 балл
    Знайшов першоджерело інформації, яку подавали Сіцінський і Гульдман. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах" вміщені у "Записках Императорского Русского Археологического Общества" (1896): Джерело Бачимо, що авторство побудови приписують туркам (чому ця інформація більше ніде не фігурує?)
  5. 1 балл
    Продублюю сюди опис городища у Верхівці Могилівського повіту (тобто Верхівки Барського району) з книги Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Скоріше всього Сіцінський звідси брав інформацію для Арх.карти або вони обидвоє брали її з іншого джерела. Тут може бути цікавим відстань від "городиська" до містечка – 11 сажнів (~25 метрів?). Цікаво, що в цьому ж виданні про Верхівку Брацлавського повіту (тобто Новоград) вказано лише вже згадувану інформацію про укріплення Хмельницького 1654 року: Також у Арх.карті Сіцінського про Верхівку-Новоград зустрічається інформація про курган у поміщицькому полі. У Гульдмана цей курган також відноситься до Верхівки Брацлавського повіту: Також Сіцінський вказує, що в Верхівці-Новограді укріплення знаходиться коло кладовища, що підтверджується крім карти Шуберта також двохверстовою картою 1912-1913 року (в темі раніше не публікувалась): Джерело Також карта 1840-х не дуже хорошої якості, що опублікована у виданні "100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2" (2000): Тому це все менше схоже на плутанину з назвами. Можливо частина валів на поч.ХХ ст. уже була зруйнована і це вплинуло на опис? Хіба що ініціатором, адже на Вікіпедії датою смерті вказано 11 березня 1646 року, а Боплан будував фортецю уже в червні цього ж року. Хоча цікаві відомості подає А.Урбанський у виданні "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928): Крім уже відомої (і, як виявилось, неточної) інформації про дату побудови укріплення він згадав також, що цю місцевість охороняли 3 замки – Ладижинський, Бершадський і Кінецьпільський (чому саме ці три?). Тут цікаво що Кінецьпіль (нині село Миколаївської області) було засноване якраз таки Станіславом Конецпольським і в тексті згадуються залишки валів, які донедавна там існували. І навіть більше, Урбанський вказує, що фортецю в Кінецьполі збудував Боплан у 1634. Я знайшов цю інформацію у "Описі України": Про Верхівку ще може зацікавити подана інформація про власників – князі Короткі, Збаразькі, Вишневецькі, Потоцькі і зрештою Собанські.
×