Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Вся активность

Эта лента обновляется автоматически     

  1. Сегодня
  2. Arsen Замки -Тернопільщини

    Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

    Вітаємо на форумі) Не вловив яке саме слово ви мали на увазі. Але, для справки: ГІйом де Боплан у 1639 намалював, а в 1645 здається випустив карту, на якому був надпис Україна Не зовсім так, "Паспортом" України є карта 1613 року з назвою «Magni Ducatus Lithuaniae Caeterarumque Regionum Illi Adjacentium Exacta Descriptio...» (читати подробніше). Для Лабентвели ми допускаємо що вона вперше з’явилися на мапі Ваповского (1540 року) (втрачена).
  3. Вчера
  4. Привіт, хлопці. Я хоч і з другого району України, але теж трошки займаюсь краєзнавством. Якось я на одному маріупольскому форумі наткнувся на місцевого краєзнавця. Дуже розумна і освічена людина. Вперше зустріч такого розумного ватника, ну то таке... Так ось він теж займеється розслідуванями свого місцевого топоніма Адомаха. І мені дуже сподобалось як він досліджує джерела інформації. В даному випадку річ йшла про мапи. Він дав мені почитати як дерли карти у Боплана. Якщо пам'ятаєте, то ГІйом де Боплан у 1639 намалював, а в 1645 здається випустив карту, на якому був надпис Україна. Так от після Боплана почали з'являтися безліч карт. Але тільки він, Боплан, був на території України. Решта передирали у нього карти з його помилками, та ще й свої додавали. Додам, що процес створення карти був дуже довгим. Процес міг розтягуватися на рік і більше. За цей час могли зникати з лиця міста та села від мору, пожеж та орди... До чого я це веду? Що як визначитися з першим картографом, що написав це слово на мапі та спробувати дослідити його біографію? Чи був він у тих місцинах чи ні? Якщо ні, то певне він теж передрав інформацію у когось, але у кого? Можливо це наведе вас на підказки
  5. Filin

    Русанов (Русанів): городище

    Русановское городище на Публичной кадастровой карте Украины: Участки, находящиеся в частной и коммунальной собственности, обступили укрепление практически со всех сторон и частично поглотили участок селища, примыкавшего к городищу. По логике, не только само городище, но и синхронное селище нужно было признавать памятником, и брать всё это под охрану в комплексе, а то получается, что городище находится хотя бы под номинальной охраной, а селище с более мощным культурным слоем можно распахивать и разрушать, не имея при этом проблемы с законом.
  6. Последняя неделя
  7. m_potupchik

    Бакота: локализация укреплений

    https://tehnikweb.wordpress.com/bakota-do-zatoplenja/
  8. Filin

    Русанов (Русанів): городище

    Выше цитировал источники, один из которых утверждал, что в Русанове проводили раскопки в 1990 г., другой сообщал о раскопках 1992 г. Но, как оказалось, это ещё не всё. В 1-м томе книги Міста і села України. Київщина (2009) нашёл такое: И как понимать такой разной дат - от 1990 до 1993 гг.? То ли там копали не раз, а может и не два, то ли какие-то из источников неправильно указывают год проведения раскопок. Более подробную информацию о раскопках на посаде мы, надеюсь, ещё узнаем. А это фрагмент Карты Киевского наместничества (1792), интересный тем, что тут, рядом с Русановом, показано большое озеро:
  9. Переклад книги Opis powiatu Wasilkowskiego pod względem historycznym, obycajowym i statystycznym (1853) Рік видання: 2016. Автор: Едвард Леопольд Руліковський (Edward Leopold Rulikowski). Перекладач: Олексій Стародуб. Видавництво: видавець Олександр Пшонківський, Біла Церква. Мова: українська. Формат: 70х100/16 (17,4 х 24,5 х 1,1 см). Обкладинка: тверда. Папір: офсетний. Кількість сторінок: 140. Ілюстрації: 2 малюнки (портрет Руліковського та малюнок Наполеона Орди). Наклад: 500. ISBN: 978-966-8545-14-6 (серія), 978-617-604-93-4. Замовити книжку у видавця: пишіть на janina-book@ukr.net Аннотація: Приклади сторінок: Зміст: Від перекладача (фрагмент): Покажчик:
  10. Ранее
  11. Обсуждается этот объект: Теребовлянский замок Материалы, опубликованные ниже, взяты из новости от 17 мая 2018 г.
  12. Filin

    Великая Снетинка: городище

    На Google Earth есть спутниковый снимок от 9 апреля 2013, интересный тем, что там показана местность под снегом, подчёркивающим рельеф:
  13. Arsen Замки -Тернопільщини

    Разлоги: оборонный двор (усадьба) из "Огнём и мечом"

    Не зовсім помилковим є ваш вивід адже поляки планували реконструювати чотири кутових башеньки дому:
  14. Обсуждается этот объект: Пнёвский замок Слухом земля полнится, говорят, что замок вроде как начали восстанавливать. Причём новость свалилась как-то внезапно. Никаких сведений об этом проекте я раньше не встречал, потому был удивлён вдвойне. Ну ладно, думаю, мог что-то пропустить, и полез в дебри Сети, где удалось кое-что выудить, правда, не так много, как хотелось бы, да и те публикации мелькнули и потерялись в региональных СМИ. Ещё 14 января 2017 г. была опубликована такая вот новость: Но, как я понял, в 2017-м так ничего глобального так и не произошло, и вот уже история снова завертелась, на этот раз уже в 2018-м. Новость от 10 февраля 2018 (приведу её с некоторыми сокращениями, поскольку там не всё по теме): Из той же серии новость от 14 февраля 2018: А 16 мая 2018 г., как сообщила Ukraina Incognita, у стен замка уже был замечен экскаватор, который вроде как использовали не для раскопок, а для каких-то подготовительных работ на близлежащем участке: И вроде как повод для радости, но в то же время "меня терзают смутные сомнения" (с) ... По какому проекту проводятся работы? Что планируют сделать? Сколько денег выделили? Как долго будут длиться работы? Вопросов много, а ответов нет и новостей об этом немаловажном событии как-то на удивление мало, можно сказать, что их и вовсе нет, и это тоже заставляет напрячься.
  15. Filin

    Великая Снетинка: городище

    И ещё раз к гипотезе о существовании других линий обороны. Как выше писал, на спутниковых снимках (особенно это хорошо заметно на Google Earth, фото от 18 августа 2004) на распаханных участках видны дуги, идущие более-менее параллельно сохранившейся напольной линии укреплений городища. Также видно, что ближе к слонам, там, где техника не смогла справиться с распашкой, сохранились рельефные фрагменты этих дуг: Если поиграть с контрастом дроно-фото, то их следы можно и там различить: Ранее не обращал внимание, но и ещё дальше к западу, кажется, прослеживается как минимум ещё одна дуга: Даже если там не было укреплений, то сейчас техника несомненно продолжает утюжить остатки примыкавшего к городищу поселения, если же допустить, что существовали другие внешние линии обороны, то в этом случае в наши дни продолжает уничтожаться участок непосредственно самого городища.
  16. Filin

    Великая Снетинка: городище

    Теперь ещё и дроно-фотками могу поделиться: С запада фото не сделал, но зато с севера панораму запечатлел - вид оттуда, к слову, открывается весьма живописный:
  17. Demo

    Шаргрод: замок

    Обговорюється цей об'єкт: Шаргородський замок З історії Шаргородського замку У 1583 р. полський канцлер Ян Замойський отримує у власність Карчмаровську волость, яка в той час належала Кам’янецькому єпископу Мартину Бялобржеському. Ця угода була схвалена королем Речі Посполитої. Після одержання відповідних документів та "дідичних" прав на Карчмаровську волость Замойський надзвичайно енергійно взявся за її облаштування. Виконуючи обіцянку польському королю, на місці злиття річок Мурашки та Ковбасної, поруч із старою Княжою Лукою, за два роки Замойський збудував надзвичайно міцний на той час оборонний замок: заснував тут місто на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. Близько 1585 року виникло поселення-фортеця, яке спочатку мало назву Шароґрудек, а з 1589-го року отримало сучасну назву — Шаргород. Наприкінці XVI ст. на території фортеці було вже чимало будівель, з'явитися мури і рови навколо замку, почали будуватись підземні ходи. При Шаргородському замку був військовий гарнізон, що мав декілька десятків гаківниць, іншу зброю, а також запаси пороху та відповідну амуніцію. Оскільки містечко знаходилось на торговельному шляху з Брацлавщини на Молдову, що мало важливе стратегічне значення, то воно заселялось і розросталось досить швидко. Король Сигазмунд III (1587-1632 рр.), оцінюючи важливість поселення, грамотою від 26 січня 1588 р. обдарував його новим привілеєм: "Закладеному три роки тому містечку Шарогрудек, що у 6 милях від Бару, надаємо Магдебурзьке право, відкидаючи усі польські, руські і волоські права, що йому суперечать, запроваджуємо ринок у суботу, ярмарок на Новий рік, Трійцю і св. Галля. Прагнучи організувати побут міста, котре є фортецею проти неприятелів, розпоряджаємося, щоб купці з Волощини або з Туреччини до різних земель чи воєводств їдучи, завжди сюди приїжджали, протягом двох днів товари на продаж виставляли і лише на третій день у подальшу подорож вирушати. Окрім того, дозволяємо міщанам з волохами, татарам з турками торгівлю проводити, усілякі товари по сушею й водою провозити, а також по усьому краю через Бар розвозити, продавати, міняти, без жодних перешкод і митних сплат, окрім податку на границях Шльонзська Устьового, встановлюємо склад солі, воску, риби, шкір і також інших товарів, де б воші не були набуті і звідкіль не були би завезені. Під час війни або військового стану володар, а в час його відсутності -управитель замку повинен сумлінно стежити за тим, щоб через наплив .людей з-за кордону і їх переходи не виникла якась небезпека для Речі Посполитої. За герб надаємо св. Флоріана, котрий тримає в правій руці щит з трьома списами, а у лівій - посуд з водою, якою пожежу заливає, на згадку того, що це місто колись отримало назву від доблесного Флоріана Шарого (Сірого)". У цей період з дозволу Замойського до ПІаргорода прибуло кільканадцять єврейських родин. Переважно це були купці. У перші роки воші звільнялися від податків. Євреї на свої кошти збудували в 1589 р. оригінальну синагогу в мавританському стилі. Для захисту від турецьких нападів синагога мала бійниці і, по суті, являла собою ще один оборонний об'єкт. У 1595 р. завершилось будівництво всіх укріплень і комунікацій навколо Шаргорода. Містечко стало міцною фортецею. В період 1672-1699 рр. в ньому ведуться укріплювальні роботи. Після воєнних руйнувань він відновлюється в 1715 р. Ремонтні роботи проводяться в 1850 р. Магнатський двір, за традицією названий замком, хоча і не був оточений оборонними стінами, до теперішнього часу зберіг найважливіші елементи архітектурно-планувальної структури. Зі сходу і півдня він огороджений високою підпірною стіною з контрфорсами і кутовою квадратною в плані двоярусною вежею. У західній його частині Знаходиться замкова кам’яниця в оточенні господарських будівель. У пам’ятці простежуються перехідні риси від оборонних замків до феодальних садиб епохи Ренесансу. Загальний вигляд Шаргорода у середині ХІХ ст. Шарогрод у 1905 р. Вид на підпірну стіну, вежу і будинок Замойського та Предтечинську церкву з боку мосту через Ковбасну в 1930 р. Вежа і стіна у 1930 р. Сучасний вигляд: Вежа у 1930 р. Сучасний вигляд: Кам’яниця Замойського — будівля ренесансної архітектури, прямокутна в плані, складена з пісковика, двоповерхова з характерним для архітектури ренесансу аттиком, покрита чотирьохскатним дахом. Несиметрично розташовані вікна обрамлені кам’яними наличниками, по другому поверху проходить напіввал і профільований карниз, що відокремлює аттик від основного об'єму будівлі. На горищному (аттиковому) поверсі збереглися рушничні амбразури. Перекриття склепінчасті, напівциркульні з розпалубками, що сходяться в центрі. У приміщеннях колишніх світлиць — характерні для українських кам’яниць балкові перекриття, дерев’яні, з різьбленням. Первісне внутрішнє планування повністю збереглося. Ренесансна замкова кам’яниця є єдиною відомою пам’яткою такого типу в Україні. Вигляд у 1930 р. Сучасний вигляд: Старовинні господарські будівлі
  18. Знайшов першоджерело інформації, яку подавали Сіцінський і Гульдман. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах" вміщені у "Записках Императорского Русского Археологического Общества" (1896): Джерело Бачимо, що авторство побудови приписують туркам (чому ця інформація більше ніде не фігурує?)
  19. Продублюю сюди опис городища у Верхівці Могилівського повіту (тобто Верхівки Барського району) з книги Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Скоріше всього Сіцінський звідси брав інформацію для Арх.карти або вони обидвоє брали її з іншого джерела. Тут може бути цікавим відстань від "городиська" до містечка – 11 сажнів (~25 метрів?). Цікаво, що в цьому ж виданні про Верхівку Брацлавського повіту (тобто Новоград) вказано лише вже згадувану інформацію про укріплення Хмельницького 1654 року: Також у Арх.карті Сіцінського про Верхівку-Новоград зустрічається інформація про курган у поміщицькому полі. У Гульдмана цей курган також відноситься до Верхівки Брацлавського повіту: Також Сіцінський вказує, що в Верхівці-Новограді укріплення знаходиться коло кладовища, що підтверджується крім карти Шуберта також двохверстовою картою 1912-1913 року (в темі раніше не публікувалась): Джерело Також карта 1840-х не дуже хорошої якості, що опублікована у виданні "100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2" (2000): Тому це все менше схоже на плутанину з назвами. Можливо частина валів на поч.ХХ ст. уже була зруйнована і це вплинуло на опис? Хіба що ініціатором, адже на Вікіпедії датою смерті вказано 11 березня 1646 року, а Боплан будував фортецю уже в червні цього ж року. Хоча цікаві відомості подає А.Урбанський у виданні "Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi" (1928): Крім уже відомої (і, як виявилось, неточної) інформації про дату побудови укріплення він згадав також, що цю місцевість охороняли 3 замки – Ладижинський, Бершадський і Кінецьпільський (чому саме ці три?). Тут цікаво що Кінецьпіль (нині село Миколаївської області) було засноване якраз таки Станіславом Конецпольським і в тексті згадуються залишки валів, які донедавна там існували. І навіть більше, Урбанський вказує, що фортецю в Кінецьполі збудував Боплан у 1634. Я знайшов цю інформацію у "Описі України": Про Верхівку ще може зацікавити подана інформація про власників – князі Короткі, Збаразькі, Вишневецькі, Потоцькі і зрештою Собанські.
  20. delimiter

    Верховка: укрепление

    Гульдман В.К. "Памятники старины в Подолии" (1901): Трохи ширший і точніший опис (правопис адаптовано), ймовірно саме звідси Сіцінський брав довідку для Арх.карти.
  21. Пришла тут в голову одна интригующая мысль, взволновавшая меня. Она сырая, не всё сходится, кое-что нужно проверить, потому пока выскажу её в сыром виде. Итак, есть факт наличия в Верховке довольно редкого для Украины оборонного объекта - пятиугольного бастионного укрепления. Далее из текста Боплана узнаём, что, очевидно, именно здесь Боплан строил укрепление, о чём упомянул в своих заметках. Уцелевший объект и по размерам и по планировке сопоставим с замком в Бродах (Львовская обл.), о чём уже писал выше, но тогда я ещё не знал о Боплане, а именно он, между прочим, участвовал в строительстве замка-цитадели в Бродах. Получается, что эти укрепления не просто похожи, а связаны этакими родственными узами? Но и это, возможно, не всё. Также интересно, с чего бы Боплан стал строить тут такое укрепление? За чей счёт этот банкет? И тут снова стоит обратиться к истории Бродов, а там, как мы знаем, замок возвели по воле Станислава Конецпольского. Также мы знаем, что есть связь Конецпольского с рядом населённых пунктов Винницкой обл., поскольку он был барским старостой. Самое забавное, что он числился владельцем Верховки ("Барское староство" М. Грушевского, стр. 112-113), но не этой (о которой здесь идёт речь), а о другой, которая находится ближе к Бару. Если бы выяснилось, что Конецпольский владел не только барской Верховкой, но и тростянецкой, то с большой долей вероятностью именно его можно было бы считать инициатором строительства здешнего пятиугольника. Также смущает то, что Сецинский описывает укрепление в тростянецкой Верховке как четырёхугольное, хотя мы видим, что оно явно пятиугольное, а вот касательно барской Верховки Е. Сецинский пишет, что близ местечка есть укрепление, "представляющее собою площадь в форме пятиугольника". И тут закрадывается сомнение - а не были ли перепутаны у Е. Сецинского описания укреплений двух Верховок?
  22. Мальченко О. "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV- середина XVII ст.)" (2001): В якості джерел, крім Сіцінського, Мальченко використав карту і опис Боплана. "Опис України..." Г.Боплана: Також примітка (325) звідти:
  23. delimiter

    Пиків (Пиков): замок

    У присязі 1569 року Пиків фігурує вже як місто з замком (до цього ми вважали, що перший етап будівництва замку припав на 1569-1570): Джерело
  24. Demo

    Бар: замок

    За Ю. Сіцінським у XІV-XVIІ ст. на правому березі річки Ров стояв дерев’яний Ровський замок. Зараз це село Чемериси-Барські. Картина Руслана Корженюка: Пагорб у Чемерисах-Барських, де стояв Ровський замок: Вид на рештки Барського замку на поч. ХХ ст. Картина Руслана Корженюка: На світлинах П. Жолтовського 1930 року. Північний мур: Західний редан: Південно-західний бастіон: Південно-західний бастіон:
  25. Китайгород на карті CHARTE von den PREUSSISCHEN RUSSISCHEN und OESTERREICHISCHEN BESITZUNGEN im ehemaligen Polen nebst angraenzenden Ländern, Teil III (1803): Джерело
  26. Архитекторы и инженеры Одно из больших достоинств книги заключается в приличном уровне внимания, которым автор удостоил множество архитекторов/инженеров, их взглядам, их концепциям, работам в теории и практики. Тем обидней, что этот пласт данных не так уж и просто анализировать и использовать в дальнейших исследованиях, поскольку автор не стал напрягаться, размещая (как часто бывает даже в куда менее ценных и хуже проработанных изданиях) список имён, упомянутых в работе. Как результат, перед вами пронесутся ок. 250 имён архитекторов/фортификаторов, но затем, если вдруг вы, к примеру, решив перечитать, что там написано о том или ином человеке, то каждый раз будете вынуждены искать их упоминания в тексте, но это занятия можно назвать бесполезным, поскольку одни персоны там упоминаются мельком и одной строкой, другие (как то же Вобан или Витрувий) наоборот упоминаются десятки раз в разных местах, и в том и в другом случае выловить нужную информацию на страничках будет очень тяжело. К тому же часть сведений о персонах внезапно всплывает не в основном тексте, а в примечаниях, потому в поисках нужной информации нужно фильтровать ещё и их. Также недостатком считаю то, что Ю. Ревзина не стала унифицировать имена, потому случались ситуации, когда одно и то же имя в книге можно встретить в разных вариантах написания (то кратко в виде одной фамилии, то с сокращениями имён/отчеств, то в полном виде). Это намекает на то, что полного списка использованных в книге имён нет и у самого автора, поскольку если бы он был, то она бы заметила, насколько в этом списке недостаёт гармонии. Также было бы хорошо, если в книге переведённые варианты имён иностранцев дополнялись бы вариантом написания этих имён в оригинале, что дало бы возможность поискать о них информацию на зарубежных страничках. Однако, такого бонуса тоже нет. Все эти недостатки были так очевидно и так просилисьь их исправить (ведь только так можно сделать пласт данных по фортификаторам доступным для использования), что я решил сделать за автора список имён, правда, не стал приводить уж совсем все имена (помимо архитекторов/инженеров в книге упоминаются и другие деятели, от политиков до художников), сосредоточив внимание на основных персонах, связанных с теорией и практикой фортификации. Список старался разбить по странам, но в ряде случаев эта разбивка всё же весьма условна, поскольку часто инженеры из одной страны в рамках одного проекта или же всю жизнь работали во благо другой страны (последнее особенно актуально для России, где успешно работали итальянцы, немцы, голландцы, англичане, французы и т.д.). И всё же не редко бывало и обратное, когда связь инженера с родной страной была весьма чёткой и плотной, потому разбивку по странам я всё же счёл уместной. Она также даёт понимание (как и карта, о которой речь шла в предыдущем сообщении), каким странам, через призму их инженеров, досталось больше внимания со стороны Ю. Ревзиной. Так хорошо заметно, что основное внимание досталось Италии. Также видно, каких персон автор упоминал особенно часто, а каких редко. Имена расположил частично в порядке их значимости, частично в порядке их появления в тексте. В большинстве случаев привожу имена ещё и в оригинале + ссылки на Википедию (если таковые существовали на момент написания этого текста). Италия: Витрувий / Marcus Vitruvius Pollio: 14, 31, 32, 34 (2), 35, 40, 58, 59, 63, 64 (2), 77, 81, 88 (2), 89, 90, 91, 105, 106, 123, 125, 211 (2), 212 (3), 214 (3), 219 (2), 221, 231, 233, 250 (2), 251, 252, 255, 309 (№34), 310 (№49), 312 (№99), 329 (№2), 330 (№18), 335 (№120), 336 (№121). Антонио Аверлино (Филарете) / Antonio di Pietro Averlino (Filarete): 27, 31-32, 34 (2), 40 (2), 49, 58, 105, 140, 217, 220, 223, 249, 250, 251-252, 253, 255, 260, 262, 276, 281, 285, 309 (№31), 332 (№32), 335 (№116, 117), 336 (№121). Леон Баттиста Альберти / Leon Battista Alberti: 15, 24, 31, 34 (2), 38, 40, 213, 220 (2), 231, 249, 269, 283, 285, 307, 309 (№29), 310 (№46), 331 (№24, 29), 340 (№39), 343 (№103). Якопо Мариано (Иль Таккола) / Mariano di Jacopo (Taccola): 34, 310 (№36). ? Франчоне / ?: 310 (№42). Лука дель Каприна / Luca del Caprina: 310 (№42). Франческо ди Джорджо Мартини / Francesco di Giorgio Martini: 14, 23, 31, 32-49, 51, 56, 59, 60, 62, 63 (2), 64 (2), 68 (2), 90, 121-122, 125, 143, 183, 184-185, 212-213, 219, 220 (2), 250, 251, 309 (№33, 34, 35), 310 (№37, 38, 39, 40, 44, 49), 311 (№69). Джулиано да Сангалло / Giuliano da Sangallo: 48-51, 53-56, 63, 64 (3), 66, 68, 69, 87 (2), 111, 122, 137, 141, 211, 213, 220, 310 (№53, 54), 311 (№84). Антонио да Сангалло Старший / Antonio da Sangallo il Vecchio: 48-56, 63, 64 (2), 68, 69, 85-86, 87, 111, 122, 137, 213, 310 (№55). Антонио да Сангалло Младший / Antonio da Sangallo il Giovane: 13, 64, 66, 72, 74, 75, 82-88, 91, 98, 100, 110, 111, 112, 115, 116 (2), 119, 157, 211, 213, 220, 221 (2), 267, 268, 287, 309 (№34), 313 (№141, 146, 148, 149, 152), 324 (№341). Филиппо Брунелески / Filippo Brunelleschi: 34, 223, 248. Винченцо Скамоцци / Vincenzo Scamozzi: 13 (2), 15, 34, 91, 93, 106 (2), 107, 146, 156, 223, 224, 231, 232 (3), 260, 316 (№190), 331 (№25). Пьетро Катанео / Pietro Cataneo: 13, 88, 91, 92, 106, 107 (2), 111, 114, 154, 166, 179, 220, 221, 262, 314 (№155, 161). Джироламо Маджи / Girolamo Maggi: 13, 94 (2), 99, 100, 106, 109, 114, 119, 215, 314 (№163), 316 (№192). Джакомо Кастриотто / Giacomo Castriotto: 13, 86, 94 (2), 99-100, 106, 114, 119-120, 143, 215, 314 (№163), 315 (№182), 316 (№192). Франческо де Марки / Francesco de Marchi: 13, 98-99, 106-107, 111, 114, 143, 194, 213-214, 220, 231-232, 246-247, 315 (№180, 181), 329 (№410), 330 (№6). Джованни Баттиста Беллуччи / Giovanni Battista Belluzzi: 13, 75 (2), 76-77, 79, 85, 91, 94, 97-98, 99, 107, 110, 119, 121, 213, 312 (№113), 314 (№172), 317 (№312). Буонайуто Лорини / Bonaiuto Lorini: 13, 15, 17, 94, 101-106, 114, 117-118, 122 (2), 130, 131, 140, 215, 220, 221 (2), 223, 226, 230, 232, 252-255, 260, 262, 287, 314 (№171), 317 (№218), 318 (№236), 336 (№125, 127). Джироламо Катанео / Girolamo Cataneo: 13, 94, 122, 314 (№164), 317 (№217). Джулио Саворниано / Giulio Savorgnan: 17, 62, 97, 101, 108, 110, 117-118. Франческо Паччото / Francesco Paciotto: 19, 320 (№287). Маттео Нути / Matteo Nuti: 38 (2). Данезио Майнери / ?: 38. Маттео Чивитале / Маттео Civitali: 38. Леонардо да Винчи / Leonardo da Vinci: 38, 45-48, 63, 213, 220. Лучано Лаурана / Luciano Laurana: 38, 77. Микеланджело Буонарроти / Michelangelo di Buonarroti: 55 (2), 63, 68-72, 75, 85 (2), 86, 119, 213, 220, 248, 309 (№34), 310 (№66), 311 (№90, 92). Джан Джакомо делль Акайа / Gian Giacomo dell'Acaya: 310 (№52). Бьяджо Россети / Biagio Rossetti: 57, 84, 185, 311 (№67). Фра Джованни Джокондо / Fra Giovanni Giocondo: 59-62, 310 (№49), 311 (№71, 72). Бартоломео д’Альвиано / Bartolomeo d'Alviano: 59-61, 77 (2), 311 (№71, 73). Базилио делла Скуола / ?: 62-63, 77, 311 (№78). Дзуэнио / ?: 63. Бальдасаре Перуцци / Baldassare Peruzzi: 64-68, 85, 87, 100, 118, 119, 213, 219, 220, 222, 223, 267, 268, 309 (№34), 310 (№49), 311 (№83), 313 (№141). Саллюстио Перуцци / Giovanni Sallustio Peruzzi: 65-66. Пьер Франческо да Витербо / Pier Francesco da Viterbo: 64, 74, 75, 76, 77, 82, 84, 116, 312 (№109, 112), 313 (№141). Карло Борго / Carlo Borgo: 72, 312 (№94). Сиджизмондо де Фантис / Sigismondo Fanti: 312 (№109). Микеле Леони / Michele Leoni: 312 (№109). Франческо Мария I делла Ровере / Francesco Maria I della Rovere: 69, 72-77, 79, 80, 82, 86, 87 (2), 90, 110, 116, 117, 145, 298, 312 (№96, 98). Джан (Джован) Джакомо Леонарди / Giovan Giacomo Leonardi: 72, 73, 75, 77, 90, 91, 312 (№99), 313 (№114). Микеле Санмикели / Michele Sanmicheli: 72-73, 77 (2) - 82, 88, 108, 118, 145, 185, 211-212, 220, 285, 290, 312 (№100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 109). Берто Валерио / ?: 74. Даниэле Барбаро / Daniele Barbaro: 77, 88, 90. Джанджироламо Санмикели / Giangirolamo Sanmicheli: 79, 119, 313 (№130). Пьер Джентиле да Камерино / ?: 74, 76, 312 (№109). Антонио да Кастелло / Antonio da Castello: 77, 79. Джованни Мария Ольджати / Giovanni Maria Olgiati: 85, 109, 115, 119, 122. Алессандро Вителли / Alessandro Vitelli: 84. Бернардо Буонталенти / Bernardo Buontalenti: 85, 87, 110, 111 (2), 112 (2) - 113, 115, 116, 117, 118, 316 (№202). Пиррус Алозиус Скрива | Pyrrhus Aloysius Scriva: 87. Джироламо Дженга / Gerolamo Genga: 91, 95, 97, 213, 220. Бартоломео Дженга / Bartolomeo Genga: 116 (2). Бальдассаре Ланчи / Baldassarre Lanci: 91, 110, 111 (2), 116 (3). Галассо Альгизи / Galasso Alghisi: 94, 95, 114, 157 (2), 314 (№167), 315 (№183), 319 (№269). Галеаццо Алесси / Galeazzo Alessi: 100-101, 212, 315 (№184). Джованни деи Дзанки / Giovanni Battista Zanchi: 94, 98, 114, 146, 314 (№161), 315 (№178). Джакомо Лантьери / Giacomo Lanteri: 94, 105, 110, 114, 120, 314 (№162), 316 (№187). Доменико Моро / Domenico Mora: 94, 117, 215, 314 (№165). Карло Тети / Carlo Theti: 94, 114, 314 (№166). Джачинто да Виньола / Giacinto Barrozzi detto il Vignola: 94, 314 (№168). Антонио Лупичини / Antonio Lupicini: 94, 107, 226, 314 (№169). Эудженио Джентилини / Eugenio Gentilini: 94, 314 (№170). Алессандро Капобьянко (Капо Бьянко) / Alessandro Capo Bianco: 96, 315 (№173). Себастьяно Серлио / Sebastiano Serlio: 81, 96, 105 (2), 126 (2), 214, 313 (№139, 140), 315 (№175). Андреа Палладио / Andrea Palladio: 96, 126, 127, 231, 315 (№176). Марио Саворниано / Mario Savorgnano: 97, 313 (№150), 315 (№177). Франческо Лапарелли / Francesco Laparelli: 99, 111, 116, 131, 313 (№150). Латино Орисини / ?: 313 (№150). Никколо Тарталья / Niccolo Tartaglia: 105, 106, 107, 146, 156, 165, 226 (2), 295, 314 (№161), 315 (№185, 186). Пьетро Сарди / Pietro Sardi: 106, 316 (№188). Джованни Альгизи / ?: 107. Франческо Пачотто / Francesco Paciotto: 109, 111, 153-154. Джованни Батиста Пелори / Giovanni Battista Pelori: 109, 223, 316 (№192). Джованни Батиста Кальви / Giovanni Battista Calvi: 110. Джироламо Марини / Girolamo Marini: 110, 115 (2), 116 (2), 121 (2), 122, 317 (№214). Джироламо Беллармати / Girolamo Bellarmato: 110, 116, 121 (2), 122, 317 (№215). Донато Буоно Деи Пеллиццуоли / Donato Buono dei Pelliccioli: 110, 120-121, 122. Франческо Бениньо / Francesco Benigno: 110. Пьетро Ферабоско / Pietro Ferrabosco: 110, 119. Рокко Гверрини да Марради / Rocco Guerrini: 111. Баттиста Антонелли / Battista Antonelli: 111. Франческо Оролоджи / Francesco Horologi: 111, 154. Бартоломео Кампи / Bartolomeo Campi: 111-112, 157. Бернардино Фаччотто / Bernardino Facciotto: 111, 114. Габрио Сербеллони / Gabrio Serbelloni: 112, 313 (№150). Джакомо Палеаро / Giovan Giacomo Paleari Fratino: 112 (2). Джорджо Палеаро / Giorgio Paleari: 112. Тибурцио Спаннокки / Tiburzio Spannocchi: 112. Алессандро Фарнезе / Alessandro Farnese : 110, 111. Помпео Таргоне / Pompeo Targone: 112. Джованни Баттиста Кларичи / ?: 112. Франческо Пировано / Francesco Pirovano: 112. Жорж Сетара / ?: 112. Джерманико Саворнияно / Germanico Savorgnan: 112. Ферранте Вителли / Ferrante Vitelli: 112. Джован Томмазо Скала / Giovanni Scala: 114, 118, 119, 121, 157, 230, 316 (№212), 319 (№269). Марко Аурелио де Пазино / Marco Aurelio de Pazino: 114, 157, 319 (№269). Фра Оттавио / ?: 116. Джулио Бардига / ?: 116. Франческо Ферабоско / ?: 116. Бернардо Морандо / Bernardo Morando: 117. Габриэле Тадино / Gabriele Tadino: 119 (2). Антонио Феррамолино / Antonio Ferramolino: 119, 122. Джисмондо да Пратовеккьо / Gismondo da Pratovecchio: 119 (2). Феличе де Пиза / ?: 119, Карло ди Кастелламонте / Carlo di Castellamonte: 154, 320 (№289). Карло Морелло / ?: 154. Донато Россетти / Donato Rossetti: 155, 319 (№263). Микеланджело Гарове / Michelangelo Garove: 155, 241. Гварино Гварини / Guarino Guarini: 155, 230, 321 (№293). Антонио Бертола / Antonio Bertola: 155-156, 196, 197, 321 (№295, 299). Иньяцио Бертоло / Ignazio Bertola: 156-157, 241 (2). Луиджи ди Вюлленкурт / ?: 156. Габриэле Буска (Буски) / Gabriele Busca: 96, 156, 157, 170, 202 (?), 284, 315 (№174). Джузеппе Николас де Робилант / ?: 157. Карло Андреа Рана / Carlo Andrea Rana: 157, 241 (2). Франческо Тензини (Тенсини) / Francesco Tensini: 157 (2), 319 (№262). Луиджи Ванвителли / Luigi Vanvitelli: 187. Джованни Салимбеним / ?: 194. Джакомо Бруско / Giacomo Brusco: 198 (2), 201, 203. Джованни Баттиста Гримальди / Giovanni Battista Grimaldi: 198. Джованни Баттиста Кьодо / Giovanni Battista ?: 202, 203. Джулио Д'Андреис / ?: 203 (2) - 206, 242, 243, 298. ? Боурсетти / ?: 203. ? Ботто / ?: 203. ? Оливеро / ?: 203. Паоло Раккья / ?: 203. ? Россиньоли / ?: 203. Джованни Батиста Бора / Giovanni Battista Borra: 206. Франческо Ферретти / Francesco Ferretti: 215, 330 (№12). Джованни Алтони / ?: 215, 330 (№13). Алессандо Витторио Папачино д'Антони / Alessandro Papacino D'Antoni: 241, 321 (№299). Карло Баудзани / ?: 242. Галилео Галилей / Galileo Galilei: 226, 232, 241, 264, 332 (№49). Пьетро Паоло Флориани / Pietro Paolo Floriani: 319 (№258, 263). Франческо Кьярамелла ди Грандио / ?: 325 (№352). Рохус (Рокко) Гверини / Rocco Guerrini: 325 (№352). Эрколе Негро ди Санфрон / Ercole Negro di Sanfront: 154, 320 (№289). Германия: Альбрехт Дюрер / Albrecht Dürer: 47, 123-128, 132, 158, 185, 213, 295, 298, 317 (№222, 224, 225, 227, 229), 327 (№387). Даниэль Шпекле (Спекле) / Daniel Specklin: 114, 118, 128-132 (2), 136 (2), 137, 158, 177, 224, 232, 317 (№232). Иоганн-Фридрих Вейдлер / Johann Friedrich Weidler: 132, 231-232. Алессандро де Грооте / ?: 157, 319 (№269). Георг Римплер / Georg Rimpler: 158, 160, 183, 245 (2), 261, 321 (№301), 323 (№318). Ганс Кристоф фон Цадер / ?: 158. Леонард Кристоф Штурм / Leonhard Christoph Sturm: 158, 160, 161, 245, 246, 321 (№301). Херманн Ландсберг / ?: 158. Иоханн Вильгельм Дилих / Wilhelm Dilich-Schäffer: 158. Вольф Каспар фон Кленгель / Wolf Caspar von Klengel: 158, 319 (№269). Иоганн Якоб Вердмюллер / ?: 158. Георг Андреас Бёклер / Georg Andreas Bockler: 244, 335 (№101). ? Шетер / ?: 245. Гриндель фон Аах / Franz Grindel (Griendel) von Ach: 319 (№269). Даниэль Зуттингер / Daniel Suttinger: 321 (№301). Испания: Диего Гонсалес де Медина / Diego Gonzalez de Medina Barba: 122, 317 (№220). Кристофоро (Кристобаль) де Роксас / Cristobal de Rojas: 123, 317 (№219). Франция: Блез-Франсуа де Паган / Blaise Francois Pagan: 136, 140, 141 (2), 146, 158, 160, 245 (2), 319 (№258, 260, 263), 323 (№323). Себастьен Ле Претр де Вобан / Sébastien Le Prestre de Vauban: 16 (2), 18 (2), 30, 31, 63, 72, 107, 135, 136 (2), 138, 140, 141-148, 150 (2), 155 (3) - 156, 157, 160, 161, 180 (2), 181 (2), 182, 185 (2), 189 (2), 190 (2), 192, 197, 207, 215-217 (2), 218, 225, 234 (2), 235 (3), 237, 238, 240, 241, 242 (4), 245 (2), 246, 256, 260, 261, 266, 284, 288 (4), 289, 290, 293, 298, 299, 300, 309 (№26), 318 (№248), 319 (№258, 261, 262, 263, 264, 265, 267), 323 (№322). Жан Эррар Де Бар-ле-Дюк / Jean Errard: 136-138, 140, 318 (№250, 252, 253). Клод Фламан / Claude Flamand: 137, 318 (№251). Жак Перре / Jacques Perret: 138-140, 218 (№255). Антуан де Вилль / Antoine de Ville: 140, 330 (№5). Жюль Ардуэн Мансар / Jules Hardouin-Mansart: 18, 145, Жак Тарад / Jacques Tarade: 145 (2). Тома де Шуази / Thomas de Choisy: 145. Жан-Франсуа Блондель / Jacques-Francois Blondel: 146, 160, 186, 245 (2), 319 (№269), 323 (№324). Бернар Форе де Белидор / Bernard Forest de Belidor: 147. Луи де Кормонтень / Louis de Cormontaigne: 148, 181 (2), 242, 243, 320 (№271). Шарль-Рене де Фуркруа / Charles-René Fourcroy: 148, 242.: 148, 242. ? Лонгви / ?: 189. Анри Жан Батист де Бусмар / Henri-Jean Bousmard: 190 (2), 194, 328 (№393). Франсуа Шасслу-Лоба / François de Chasseloup-Laubat: 190, 194-197, 199, 208 (2) - 209, 329 (№411, 431). Лазар Карно / Lazare Carnot: 190, 197-198, 243, 329 (№414). Франсуа-Жозеф-Дидье Льедо / ?: 197. Т. Шумара / ?: 198, 209, 243. А. Дельм / ?: 199, 200-201. ? Билидор / ?: 216. Николя-Франсуа-Антуан де Шастильон / ?: 242. Антуан-Николя-Бернар дю Виньо / ?: 242. Франсуа Гаксо / François-Nicolas-Benoît Haxo: 243. Марк-Рене де Монталамбер / Marc-Rene, marquis de Montalembert: 20, 128, 147, 158, 173, 178, 180, 181-190 (2), 197, 202, 204, 207 (3), 243 (2), 259, 298, 326 (№367), 327 (№384, 386, 387). Аллен Манессон-Малле / Alain Manesson Mallet: 166, 225, 239, 319 (№258), 325 (№353). Жан Батист де Бомбелль / Jean Baptiste de Bombelle: 319 (№263). Польша, Литва: Адам Фрайтаг / Adam Freitag: 133, 134, 135, 136, 245, 318 (№243, 244, 245). Нидерланды / Голландия / Бельгия: Йохан ван Скилле / Giovanni van Schille: 98, 315 (№179, 180, 181). Жак Ван Ойн / ?: 111. Симон Стевин / Simon Stevin: 114, 133-134, 226, 230, 234, 245, 318 (№241), 333 (№71, 72). Себастьен Ван Нойен / Sebastien van Noyen: 115. Хенрик Рузе / ?: 136, 318 (№247). Герхард Мельдер / Gerhard Melder: 136 (2). Кристоф Хайдеманн / ?: 136. Йохан Бернхард Шайтер / ?: 136. Кристиан Ноебауэр / ?: 136. Кристиан Неер / ?: 136. Менно Ван Кухорн / Menno van Coehoorn: 148-150 (3), 157, 160 (2) - 161, 174, 215, 217, 234 (2), 235 (3), 245 (2), 320 (№274), 323 (№320). П. Вербом / ?: 262. Швеция: Эрик Дальберг / Erik Jönsson Dahlbergh: 123, 150, 152, 181 (2), 185, 215, 218, 225, 232, 261, 266, 287-288, 289, 320 (№283). Аксель фон Лёвен / Axel von Löwen: 266. И. Роденбург / ?: 150. И. Шталь фон Хольштейн / ?: 150. Генрих Зойленбург / ?: 152. Карл Магнус Стюарт / Carl Magnus Stuart: 261. Россия: Петрок Малый (Пётр Франческо Анибале): 289. Жан Баттист Леблон / Jean-Baptiste Alexandre Le Blond: 16, 174-175, 290. Пётр I: 132, ?, 173 (2), 175, 217, 225, 226, 232, 240, 244 (2), 245, 255, 258, 259, 260-261, 263, 264 (2), 275-276, 281, 289 (2), 290, 291, 292 (2), 293, 323 (№330), 325 (№343, 345, 360), 326 (№369), 327 (№374), 336 (№130), 340 (№34), 341 (№65). Пётр Корнилович Фан Сухтелен / Jan Pieter van Suchtelen: 106, 191-192 (3), 293, 328 (№404). Эрнст Фридрих фон Боргсдорф / Ernst Friedrich von Borgsdorf: 158, 160, 162, 244, 245 (2), 319 (№269), 323 (№317, 330). Ян Корнелий ван Роденбург / ?: 159. Александр Краферт / ?: 159. Корнелий Клаусен / ?: 159. Томас Бейли (Белли) / ?: 159. Николас ван Сален / ?: 159. Габриэль фон Турнер / ?: 160. Якоб фон Фростен / ?: 160. Патрик Гордон / Patrick Leopold Gordon: 160, 162, 276. Франц Тиммерман / Frans Timmerman: 161-162, 260, 276. Антуан де Лаваль / ?: 162, 323 (№330, 331). ? Брюкель / ?: 162. Давид Гольцман / ?: 164, 244, 245. Яган (Иоганн) Адлер / ?: 165, 244. Георг Эрнст Резе (Резен) / ?: 165, 167, 244. Жозеф-Гаспар Ламбер / Joseph-Gaspard Lambert de Guerin: 170, 244. Доменико Трезини / Domenico Trezzini: 170-171, 225 (2), 244. Бурхард Кристоф фон Миних / Burkhard Christoph von Münnich: 171-172, 264. Иоганн-Людвиг фон Люберас / Johann Ludwig Luberas von Pott: 173, 232, 240, 244, 343 (№107). ? Шперейтер: 174. Людвиг ? / ?: 177. ? Деденев: 177, 191. Василий Сипягин: 178. Пётр Шувалов: 179-180, 246, 302, 327 (№380). Александр Суворов: 190-191, 218, 292, 294, 330 (№17). Павел Яковлевич де Витте: 192, 293, 294. Иван Ден: 208, 209. Александр Фельдман: 208. Карл Опперман: 209, 294 (2), 298, 329 (№438). Эдуард Тотлебен: 209, 216. Иван Угрюмов: 244. Василий Корчмин: 244. ? Реттер / ?: 244. ? Де-Кулон / ?: 245. Пётр де Бриньи: 258. Савелий Соколов: 258. ? Ферстер / ?: 258. Мартин Людвиг Гофман: 259 (2). Антонио Ринальди / Antonio Rinaldi: 259 (2). Франц де Воллан / François Sainte de Wollant: 294 (2).
  27. Arsen Замки -Тернопільщини

    Пиків (Пиков): замок

    Так як "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." та "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ..." вже опубліковані, то залишається лише "Źródła dziejowe": T. 21 , S. 441 T. 22, S. 87 T. 22, S. 604 T. 22, S. 707
  1. Загрузить больше активности
×