Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум

Вся активность

Этот поток обновляется автоматически     

  1. Последняя неделя
  2. Речки: замок

    Английский вариант местами прояснил ситуацию, но из-за ряда неправильно переведённых слов вся картина искажается. Попробовал перевести с венгерского и вот что получилось (своими словами): Насколько я понял, автор дневника сообщил, что на территории замка разместили полевой госпиталь ("kötözőhely") и располагалось всё это близ линии фронта, поскольку ниже он упомянул обстрелы участка. Автор упоминает "просторную веранду" ("tágas verandán"), на которой оказывали первоочередную помощь. Упоминание некой обширной веранды интригует, т.к. она могла иметь отношение к какому-нибудь усадебному дому, расположенному внутри валов. Автору дневника (?) или кому-то другому хотели дать морфий, но он отказался (?). В замке, помимо госпиталя, также располагался штаб 6-й кавалерийской дивизии, потому, по словам автора, здесь был "двойной трафик". В штабе царил хаос, большой двор (замка?) и парк (при замке был парк!?) были заполнены ранеными, все вокруг бегали и суетились, "как на большой ярмарке". Несмотря на флаг красного креста, над участком часто взрывалась шрапнель, и автор отметил, что противник демонтирует полное пренебрежение по отношению к символу госпиталя. Судя по всему, автор дневника опасался, что он станет жертвой этих обстрелов (в тексте снова упоминается шрапнель), потому он поспешил со своим раненым товарищем покинуть замок, служивший в качестве мишени для неприятеля. Итого, помимо занятной истории, сообщающей нам о госпитале на территории замка, есть намёки на то, что тогда там были не просто валы, там могла находиться какая-то усадьба, а рядом мог быть парк. И, судя по упоминания обстрелов, тогда же всё это могло и погибнуть.
  3. Рецензия на "рецензию" Сапожникова https://www.academia.edu/24369315/Рецензия_на_рецензию_
  4. Спасибо, порадовали опусом Самойловой. Перечитал с ностальгией. Для историографии - реакция коллеги на подобный же отзыв Сапожникова по второй монографии ("Крепость Белгород/Аккерман в исторических изображениях", Кишинев-Одесса 2016г.): https://www.academia.edu/24369315/Рецензия_на_рецензию_
  5. с. Замок: замок

    Як бачимо, Захаревич в своєму описі замку згадує про сім скульптур, а маємо фото лише шести. Також, переконатися в тому, що скульптур було 7, можна з малюнку Жовківського замку кінця 18 ст. Як виглядали скульптури в екстер'єрі Жовківського замку, можна побачити тут на ст. 210.: А тут на ст. 95 можна дізнатися, хто ж був 7-м: Також є розбіжність в джерелах стосовно інформації, хто і коли купив ці скульптури і переніс в Магерів:
  6. Речки: замок

    Знайшов щоденник одного угорського вояка, який ділиться своїми пригодами на фронтах Першої світової, в боях біля Рави Руської. В двох абзацах щедро сипе словами про "замок в Річках". Проблема, однак, полягає в тому, що угорською я ні бум-бум, гугл-транслейт в напрямку угорська-українська взагалі безпорадний. Хоч трохи можна вловити контекст в напрямку угорська-англійська:
  7. Речки: замок

    Потрапила в руки цікава карта 1796 року цієї місцевості. Якоїсь ясності по об'єкту не вносить, але бачимо, що в місці, яке нас цікавить, чи в безпосередній близькості до нього, знаходилась пасіка Дем'яна Матвійового, за яку він, звичайно, мав платити))) Цілком ймовірно, що дана ділянка через збережені земляні укріплення, для розорювання не особливо підходила, а от пасіку, звичайно, можна було розмістити)
  8. На супутникових знімках можна виявити північно-західну частину міських укріплень:
  9. Ранее
  10. с. Замок: замок

    Это Замок в г. Лидзбарк-Вармински (Польша):
  11. Обсуждается этот объект: замок в селе Речки Благодаря наводке @Oleh Stasiuk узнал о существовании малоизвестного укрепления в селе Речки (Львовская обл., Жолковский р-н). Село Речки (укр. Річки) находится в 50 км к северо-западу от Львова, в 5 км северней Равы-Русской, неподалёку от границы с Польшей: Живая карта О существовании укрепления в этом селе чётко сообщает карта Фридриха фон Мига (1779-1783): Живая карта Как видим, на северо-западной околице села показан небольшой четырёхугольный в плане замок с четырьмя выступами по углам. Исходя из стиля отображения можно сделать вывод, что укрепления были земляными, а потому выступы можно интерпретировать по-разному - и как открытые артиллерийские площадки бастионного типа (рондели/бастеи), и как земляные платформы, на которых некогда находились башни. Место въезда не показано. Внутри красными мазками отмечены два здания, возможно, выполненные из камня или кирпича. Хорошо заметно, что система обороны замка в значительной степени полагалась на рельеф, представленный обрывистыми берегами речной долины. Кроме того, подступы к участку замка с запада, юго-запада, юга и юго-востока были дополнительно защищены каскадом небольших искусственных озёр. Но на этом, пожалуй, оборонные достоинства участка заканчивались, поскольку весь северный и северо-восточный сектор обороны выходил на равнинную местность, а совсем неподалёку от замка рельеф формировал доминирующую высоту, наличие которой сводило на нет все прочие достоинства участка, выбранного для размещения укрепления. На более поздней и довольно подробной карте 1861-1864 гг. укрепление уже не показано (хотя на тот момент следы укреплений всё ещё хорошо читались): Живая карта Казалось бы, отсутствие обозначения укреплений на карте 19 века в комплексе с отсутствием упоминания этого укрепления в популярных работах по укреплениям Львовской обл. (ни Орест Мацюк, ни Владимир Пшик этот объект не упоминают, не говоря уж о других популярных изданиях) намекает как минимум на то, что укрепления до наших дней не дожили, но на самом деле это не так. Также стоит отметить, что в Георграфическом словаре Королевства Польского также нет сведений об укреплениях или же каких-то интересных данных о военной истории села. В "Истории городов и сёл: Львовская обл." из более-менее интересного отмечено, что первое письменное упоминание села относится к 1531 г. ("Речки впервые упоминаются в исторических документах 1531 года"), а также упомянуто, что в селе есть народный историко-краеведческий музей (правда, вряд ли там была какая-то информация о замке). И всё же, стоит взглянуть на современный спутниковый снимок, как тут же без труда находим контуры земляного укрепления, как раз в том районе, где их предлагает искать карта Фридриха фон Мига: Викимапия (нанёс на Викимапии ориентировочный контур укрепления) Ориентировочные размеры укрепления: Его северо-западный и северо-восточный углы усилены выступами, один из них (северо-восточный) со спутника похож на небольшой бастион, но также может быть, что ранее эти выступы служили основой для деревянных (?) башен: Что касается двух других углов укрепления (а на карте фон Мига видим четыре выступа в углах квадрата), то вполне вероятно, что их, а также южную и юго-западную линию обороны, "скушала" эрозия склона. В напольной линии вала видна парочка мест/разрывов, один из которых, вероятно, можно сопоставить с местом ворот укрепления: Если не ошибаюсь, на спутниковом снимке просматриваются рвы с восточной и западной стороны укрепления. Также спутниковые снимки сообщают, что распахиваются не только все участки, примыкающие к укреплениям снаружи, но также и внутренний двор самого укрепления, и потому вдвойне удивителен тот факт, что оно всё же дожило до наших дней. Вероятно, "благодаря" распашке северный ров почти полностью снивелирован (хотя, вероятно, отдельные его участки всё ещё читаются, особенно близ углов вала): До кучи ещё парочка снимков с Google Earth (август 2009 г. и март 2014 г.): Стоит также упомянуть, что и в 20 веке район был очень интересным с точки зрения обороны, о чём свидетельствует россыпь дотов, обозначенных близ села на Викимапии. Может возникнуть вопрос, знают ли в самом селе, что у них там было укрепление? И ответ таков - да, знают, причём называют они его замком, о чём сообщает сайт села: Такая вот вводная информация. По мере появления других источников будем пополнять тему.
  12. с. Замок: замок

    Цікавий факт, який не має прямого відношення до замку, але постійно крутився в мене під ногами) Тепер знайшов матеріал, можу поділитись. В 1965 році в Польщі був знятий детективний серіал "Kapitan Sowa na tropie". В 5-й серії події розгортаються "w Magierowie, gdzie znajduje się zabytkowy zamek księcia Witosława z XI wieku" ...Звичайно, нічого спільного з реальністю, але тим не менш, цікаво який замок виступив в ролі Магерівського? Кому цікаво, серію можна переглянути тут
  13. с. Замок: замок

    Був також в місцевій школі. Є в кабінеті історії невеличка настінна газета з історією села. Серед іншого дві скромні фотки замку: Також мені показали невелику папку з текстом, історією села. Матеріал викладений з явним духом комуністичної пропаганди, але якщо його розвіяти, то можна знайти цікаві моменти. Особисто мене там зацікавили два моменти, пізніше поясню які. Текст: Спілкувався також зі старожилами. Чогось нового в мою скриньку про замок не додали. Доволі загальні слова, інтерпритація спогадів батьків і все. Без якоїсь конкретики...А от про ферму на 5000 корів на місці замку можуть розказати в деталях))))
  14. с. Замок: замок

    Відбулася сьогодні моя розвідка в Замку. Сказати, що я пригнічений побаченим - це нічого не сказати. Від замку, фактично, каменя на камені не залишилося, все розібране, розбите, перебудоване, закатане асфальтом і покинуте :-( Даю схему, де видно з якого місця і в якому напрямку робилися фото: Все, що залишилося від замку, це кусочок стіни дожиною метрів 20 і вистотою до 1,5 метра: Ось так виглядає вхід на подвір'я замку сьогодні. Яма глибиною десь 2 метри: Такий вигляд мають місця де стояли вежі. Фундаментів чи чогось схожого не видно. Ось такі привиди комунізму сьогодні стоять посеред замкового подвір'я: А сам дитинець похований під товстим шаром асфальту і щедрим слоєм щебеню: Не змінилися, напевно, хіба що стави: Ось так виглядає місце, де проходила огорожасаду(про що говорилося в одному з перших постів): Єдине, що викликало в мене інтерес - це розкриті фундаменти, на місці неіснуючої вже споруди. На фото гугла вона ще є, а насправді майже зникла. Діставатися було складно, бур'яни вищі мене, все заросло. Довелося трохи прополоти все, щоб зробити фото. Там іде суцільний фундамент в місці, де мала б бути тильна сторона житлового палацу. Від нього також відходять перпендикулярні лінії і разом, в комплексі, проглядається планування окремих приміщень(можливо кімнат) і деколи пробілів(можливо проходів). Матеріал - камінь, ширина +-50 см. Не знаю, чи це залишки палацу, чи пізніше збудованої тут споруди з матеріалів замку. Але достатньо згадати, що казав Семеський про замок і все стає на місця
  15. Взгляд на укрепление с высоты: Источник
  16. Звичайно ж були, і якщо придивитися то на карті Фон Міга можна розгледіти щось на подобі городища округлої форми. Також дуже цікаве його географічне розположення так як воно розташовано на природній височині, та й взагалі коли я там був, то не розумів, чому там, на такому вигідному місці, не будували укріплення. За залізницею є пагорб, де на мою думку знаходилося укріплення: Мій батько був в підвалі або пивниці круглої форми в 2007 році. Склепіння частково обвалилося і трохи землі зробило спуск аж до самого підлоги. За фотографії нічого невідомо.
  17. с. Замок: замок

    Особливо потішив опис замку, зроблений Юліаном Захаревичем 16 вересня 1895 року. Опублікований в "Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce" Том 6, зошит 2-3, 1898 р.
  18. с. Замок: замок

    А також, витяги з інтерв'ю зі Станіславом Семенським, що стосуються безпосередньо історії і вигляду Замку(також там є багато про їх побут того часу, але тут не розміщую поки):
  19. с. Замок: замок

    З книги Beata Gołembiowska "W jednej walizce". Опис замку:
  20. До теми додам, що палаці Чернелицького замку, інвентарний опис 1757 р. згадує "Dach dobry włoski z grymzem u wierchu fugowanym". Втім це була одноповерхова будівля і малоймовірно щоб там був плоский дах з аттиком. Припускаю, що там мався на увазі дах покритий черепицею, як це й досі популярно в Італії. ІМHO. Не виключено, що в певних випадках Вердум в італійському способі міг мати на увазі не тільки форму будівель, але й матеріал.
  21. З деяких причин зараз не можу поділитись зображеннями чи інформацією по Тернопільському замку зробленими до Наполеона Орди, але такі малюнки/ескізи є. Єдине що можу зараз сказати це те, що ескізи замку і міста зроблені на десяток років раніше за малюнок Орди.
  22. с. Замок: замок

    Автора інтерв'ю, Беату, не складно було знайти і зв'язатися з нею. Виявилось, що вона є автором цілої книги "W jednej walizce", де описаний ряд історій з життя польських аристократів, які емігрували в Канаду. Там є більш розгорнута версія інтерв'ю і ще декілька фото. Поки всього не публікую, щоб не спамити тут потоком інформації. Пізніше дам найважливіші витяги з матеріалу, бо є багато того, що стосується саме замку....Ну і найважливіше, лишилося пів-кроку до сімейного архіву Семенських, в якому має бути багато цікавинок)
  23. с. Замок: замок

    Матеріал не припиняє "лізти" в руки. Чим далі копаєш, тим більше напрямів, де ще можна щось витягнути) Знайшов на сторінках одного глянцевого журналу ("Pangea" за червень 2015 року) частинку інтерв'ю, яке взяла Beata Gołembiowska в сина останнього з власників замку - Станіслава Семенського. На початку інтерв'ю він згадує про дитинство, проведене в цьому замку. Також подане фото дитинця. Основне в цьому моменті те, що можна ставити жирну крапку в ідентифікації локації замку. Замок, який в багатьох джерелах підписаний, як "магерівський" був розташований в Руді Магерівській за 6 км. від самого Магерова.
  24. Выше уже упоминал, что сведение об укреплении в Солобковцах есть в дневнике Ульриха фон Вердума, но не приводил сам текст, который можно найти в книге Cudzoziemcy w Polsce (1876), где есть в том числе и часть дневника Вердума в переводе на польский. Там, на стр. 141, находим нужный текст, где речь идёт о событиях 21 августа 1671 г.: Перевод с некоторыми примечаниями и уточнениями:
  1. Загрузить больше активности
×